Справа № 953/10944/24
Провадження № 3/953/183/25
09 січня 2025 року м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі:
головуючої судді - Глос М.Л.,
за участю секретаря - Сороченко М. О.,
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_1 ,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.11.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного і психологічного характеру: бив руками по голові і тулубу, погрожував фізичною розправою, ображав, висловлюючись нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди здоров'ю потерпілої.
У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення і повідомив суду такі обставини. З потерпілою ОСОБА_2 вони проживають фактично однією сім?єю і ведуть спільне господарство впродовж приблизно двох років. 07.11.2024 року ОСОБА_2 прийшла додому напідпитку, він теж був у нетверезому стані. На цьому ґрунті вони посварилися, причин конфлікту точно не пам'ятає. Сварка перейшла у бійку. Він ударив потерпілу рукою по голові, вона його дряпала і штовхала, внаслідок чого ОСОБА_1 впав і вдарився головою об унітаз. Але претензій до ОСОБА_2 він не має. Раніше між ними виникали сварки і сутички із штовханиною, під час яких він міг вдарити потерпілу. У зв'язку з такими сутичками ОСОБА_2 у минулому викликала працівників поліції, і він, ОСОБА_1 , притягувався до адміністративної відповідальності. Правопорушник зазначив, що у скоєному проступку щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що 07.11.2024 року дійсно прийшла додому з роботи напідпитку, оскільки відзначали свято з колегами. Через це вони з ОСОБА_1 посварилися, співмешканець вдарив її кулаком по голові, вкусив за руку і вухо, почав душити. Захищаючись, вона вдарила кривдника сковорідкою. Спочатку до працівників поліції не зверталася. Проте через кілька днів на роботі колеги помітили у неї сліди побиття, від отриманої травми голови потерпіла знепритомніла. Після цього ОСОБА_2 розповіла співробітникам про побиття її співмешканцем, колеги викликали швидку медичну допомогу та поліцію, і правоохоронці задокументували факт домашнього насильства. Від пережитого насильства потерпіла пережила сильний стрес, впродовж двох тижнів боялася повертатися додому і ночувала на роботі. Раніше подібні випадки траплялися приблизно один раз на півроку. Проте станом на зараз ОСОБА_2 пробачила ОСОБА_1 , вони примирилися і продовжують проживати разом.
Факт і обставини вчинення правопорушником дій, поставлених йому за провину, задокументовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 259347 від 22.11.2024 року (а. с. 1). Викладені у цьому документів відомості узгоджуються з іншими дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, зокрема, даними: письмової заяви ОСОБА_2 до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області (далі - ХРУП № 1) про застосування щодо неї співмешканцем ОСОБА_1 фізичного насильства; рапорта інспектора - чергового ХРУП № 1 за результатами опрацювання усної заяви, що надійшла 10.11.2024 року на телефонну лінію 102, про факт домашнього насильства (а. с. 2, 3). Згідно з цим рапортом ОСОБА_3 (колега ОСОБА_2 ) повідомила правоохоронний орган про побиття жінки співмешканцем, внаслідок чого потерпілій стало зле на роботі, і їй викликали карету швидкої медичної допомоги. Після прибуття наряду поліції на місце було встановлено особи кривдника ( ОСОБА_1 ) і жертви ( ОСОБА_2 ), потерпілу доставлено до 4-ої міської лікарні невідкладної медичної допомоги, прийнято від неї заяву, пояснення та зібрано первинний матеріал, який передано до чергової частини ХРУП № 1 (а. с. 2).
Зміст пояснень правопорушника, потерпілої у судовому засіданні і наведених вище документів узгоджується з дослідженими судом письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відібраними працівниками поліції.
Зокрема, потерпіла у своїх письмових поясненнях від 10.11.2024 року зазначала, що 07.11.2024 вона, прийшовши з роботи, посварилася зі своїм співмешканцем на побутовому ґрунті. Під час конфлікту ОСОБА_1 вдарив її кулаком по голові, в обличчя, а коли вона присіла, закриваючи голову й обличчя руками, став бити ногами по тулубу. Потерпіла зазначала, що до агресивної насильницької поведінки кривдник вдається систематично (а. с. 4).
ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 22.11.2024 року підтверджував факт конфлікту з ОСОБА_2 , зазначаючи, однак, що сварка виникла на ґрунті ревнощів у зв'язку з відсутністю співмешканки вдома впродовж кількох днів. Правопорушник повідомляв, що він дійсно вдарив ОСОБА_4 по голові, штовхнув і виражався на її адресу нецензурною лайкою. У цих поясненнях, як і в судовому засіданні та письмовій заяві до суду, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні правопорушення (а. с. 5, 8).
Наслідки протиправних дій кривдника, які могли завдати шкоди здоров?ю ОСОБА_2 , підтверджено дослідженою у судовому засіданні довідкою Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова"Харківської міської ради про перебування у цьому закладі на лікуванні ОСОБА_2 , котра була побита співмешканцем і доставлена у лікарню 10.11.2024 року. У потерпілої було діагностовано забій м'яких тканин потилиці, садно правового повіка і гіпертонічний криз (а. с. 6).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Домашнє насильство як один із різновидів насильства відрізняється від інших його форм тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та пов'язані між собою.
Відповідно до визначення, закріпленого у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII (надалі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство становлять діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У розумінні наведеної правової норми домашнє насильство включає такі форми, як психологічне і фізичне насильство.
За змістом дефініції, наведеної у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII, психологічне насильство полягає у словесних образах, погрозах, у тому числі щодо третіх осіб, приниженнях, переслідуваннях, залякуванні, інших діяннях, що спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю.
Фізичне насильство згідно з п. 16 ч. 1 Закону № 2229-VIII є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, становить вчинення домашнього насильства, тобто будь-яких умисних діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (зокрема, застосування насильства, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності і взаємозв'язку суд установив факт сварки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , у ході якої він бив, штовхав потерпілу, словесно ображав її, висловлювався нецензурною лайкою і погрожував розправою. Кривдник і жертва фактично перебувають у шлюбно-сімейних стосунках, і насильницькі дії щодо потерпілої правопорушник вчинив за місцем їх спільного проживання. Застосоване щодо ОСОБА_2 насильство могло завдати шкоди її фізичному здоров'ю, а також, з огляду на обстановку і обставини вчинення цих дій, вочевидь викликало у потерпілої відчуття емоційної невпевненості, нездатності захистити себе і могло завдати шкоди її психічному здоров'ю. Отже, відповідна поведінка ОСОБА_1 становила домашнє фізичне і психологічне насильство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII.
Виходячи з наведеного дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства фізичного і психологічного характеру, що могло завдати шкоди здоров'ю потерпілої.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке вплинуло на безпеку потерпілої. Водночас обставин, які б підсилювали тяжкість скоєного порівняно з типовими діяннями, що кваліфікуються за відповідною правовою нормою, у справі не встановлено.
Бере суд до уваги і дані про особу ОСОБА_1 , котрий не має негативних характеристик за місцем проживання, а також адміністративних стягнень, не погашених у встановленому законом порядку.
Як обставини, що пом'якшують адміністративну відповідальність, суд згідно з вимогами ст. 34 КУпАП враховує повне визнання ОСОБА_1 своєї провини і щире каяття.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП однією з обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, може визнаватися вчинення адміністративного правопорушення у стані сп'яніння. Проте суд не знаходить фактичних і правових підстав для встановлення відповідної обставини у цій справі. Адже згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не інкримінувалося скоєння проступку у нетверезому стані, і відповідну обставину не підтверджено жодними об'єктивними даними, зокрема, результатами медичного огляду на стан сп'яніння.
Не встановлено за результатами розгляду справи й інших обставин, передбачених статтею 35 КУпАП, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Оцінивши зазначені вище обставини у своїй сукупності, враховуючи повне визнання ОСОБА_1 вини, щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, позицію потерпілої, яка не наполягала на застосуванні щодо правопорушника суворого стягнення, те, що він не притягувався до адміністративної відповідальності у межах строку, визначеного ст. 39 КУпАП, суд вважає за можливе накласти на нього альтернативне найбільш м'яке стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі ст. 173-2 ч.1, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 грн. у строк, визначений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, з нього підлягатиме стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі оскарження - з дня прийняття остаточного рішення апеляційним судом, якщо постанову не було скасовано, і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос