20 січня 2025 року
м. Київ
справа № 520/5344/24
адміністративне провадження № К/990/51346/24
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Івахненка Максима Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року
у справі № 520/5344/24 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та нечинним рішення Височанської селищної ради від 18.12.2023 року «Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2024 році»;
- зобов'язати Височанську селищну раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправними та нечинними рішень Височанської селищної ради від 24.05.2021 року «Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2021 році», від 23.12.2021 року «Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради у 2022 році», від 16.12.2023 року «Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2023 році», від 18.12.2023 року «Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2024 році» у виданні, в якому їх було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним рішення Височанської селищної ради від 18.12.2023 року "Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2024 році".
Зобов'язано Височанську селищну раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправними та нечинними рішень Височанської селищної ради від 18.12.2023 року "Про надання платних послуг виконавчими структурами Височанської селищної ради в 2024 році" у виданні, в якому їх було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Височанської селищної ради.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року скасовано з прийняттям нового с удового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року по справі № 520/5344/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасовано з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
Не погоджуючись із постановами апеляційної інстанції, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 26 та ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 2 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Закону України «Про захист прав споживачів», ст.4, ч.2 ст. 9, ч.1 ст.10, ст.25 Закону України "Про поховання та похоронну справу" та пункту 2.4 Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 року №193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 року за №1113/9712.
Однак суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження з огляду на те, що не всі вищезазначені положення нормативно-правових актів були застосовані судом апеляційної інстанції.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Також скаржник посилається на п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме на п.1 ч. 2 ст. 353 КАС. Отже, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Звертаємо увагу, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв'язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.
У відсутності обґрунтованих підстав, визначених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд позбавлений можливості прийняти доводи скаржника щодо наявності підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційною скаргу адвоката Івахненка Максима Андрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі № 520/5344/24 за позовом ОСОБА_1 до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонської