20 січня 2025 року
м. Київ
справа №280/2123/23
адміністративне провадження № К/990/42499/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2,), Командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі - відповідач 3), в якій, з урахуванням уточненого позову, позивач просив:
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року відповідачами стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну в усній формі з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого що накладене в усній формі;
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року відповідачами стягнення на позивача за низьку виконавську дисципліну без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого що накладене без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, які не довели до відома позивача інформацію його про притягнення до відповідальності у частині що його стосується під підпис із зазначенням дати доведення про "Догану" накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною "Догану" накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- зобов'язати відповідачів виключити з розділу II. Стягнення службової картки позивача, протиправні відомості про накладення 16 липня 2022 року дисциплінарного стягнення "Догана" за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року закрито провадження в адміністративній справі № 280/2123/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , військової частини НОМЕР_1 , Командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - в частині позовних вимог, заявлених до Командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а саме:
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року Командиром 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну в усній формі з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії Командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого що накладене в усній формі;
- визнати протиправним накладення 16 липня 2022 року Командиром НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 стягнення на позивача за низьку виконавську дисципліну без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправними дії Командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 щодо внесення в розділ II. Стягнення службової картки позивача відомостей про накладення 16 липня 2022 року стягнення "Догана" на позивача за низьку виконавську дисципліну як такого що накладене без проведення службової перевірки та складання доповідної записки з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною бездіяльність Командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який не довів до відома позивача інформацію його про притягнення до відповідальності у частині що його стосується під підпис із зазначенням дати доведення про "Догану" накладену відповідачами на позивача 16 липня 2022 року за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- визнати протиправною "Догану" накладену Командиром 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на позивача 16 липня 2022 року за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну з внесенням відповідного запису у розділ II. Стягнення службової картки позивача;
- зобов'язати Командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 виключити з розділу II. Стягнення службової картки позивача, протиправні відомості про накладення 16 липня 2022 року дисциплінарного стягнення "Догана" за проступок вчинений 15 липня 2022 року з формулюванням за низьку виконавську дисципліну.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року в адміністративній справі № 280/2123/23 залишено без змін.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
06 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржника просив скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року касаційну скаргу адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 280/2123/23 залишено без руху.
Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи.
Також, роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
18 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху від адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга.
Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що вона подана без додержання вимог частини другої статті 330 КАС України.
Так, перевіркою змісту поданої уточненої касаційної скарги установлено, що представник скаржника посилається на пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підстави касаційного оскарження.
Як убачається зі змісту уточненої касаційної скарги, представник скаржника, як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі, посилається на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України - судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні спірних рішень не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові: від 21 серпня 2020 року у справі № 905/1391/19.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, представник скаржника наводить мотиви незгоди з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог здійсненими по факту оцінки доказів й фактичних обставин справи та вказує, що висновки у спірних рішенні та постанові судами зроблено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, підпункту частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України, що, як стверджує скаржник, вплинуло на правильний результат вирішення спору.
Так, системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Як заначено вище, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для оскарження судових рішень у касаційному порядку на цій підставі, скаржником не наведено.
Так, нормою абзацу другого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Натомість, посилаючись на постанову Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки) скаржником не зазначено взаємозв'язку із посиланням: 1) на норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) який саме висновок у ній викладено; 3) висновок суду апеляційної інстанції, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Фактично, у касаційній скарзі скаржник висловлює незгоду саме зі здійсненою судами першої та апеляційної інстанцій оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку з наданими на їх підтвердження доказами та доводить необхідність зміни такої (на його користь), що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України та не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов'язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Так, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогами касаційної скарги щодо скасування судових рішень/рішення і ухвалення нового має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень/рішення у взаємозв'язку з усіма висновками, які стали підставою для задоволення/відмови у задоволенні позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Водночас, перевіряючи доводи представника скаржника щодо неврахування висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/1391/19, встановлено, що спір вирішувався між Моторно (транспортним) страховим бюро України та ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Водночас, у даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про визнання дій відповідачів протиправними та визнання протиправною "Догану" від 16 липня 2022 року накладену на позивача.
Відтак, висновки Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 905/1391/19 не є подібними до предмету спору у цій справі.
З огляду на викладене, заявник належним чином не обґрунтував посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також в уточненій касаційній скарзі представник скаржника вказує пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 84 Дисциплінарного статуту та частини першої статті 1172 ЦК України
Водночас, Верховний Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Натомість наведені скаржником у касаційній скарзі норми є загальними, а касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів їх неправильного застосування судами попередніх інстанцій та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо вказаних норм.
Скаржник не наводить об'єктивних підстав щодо необхідності їхнього тлумачення, обмежившись описом обставин цієї справи та незгодою із прийнятим у справі рішенням. Доводи касаційної скарги в цій частині переважно стосуються питань, пов'язаних з встановленими обставинами справи та оцінкою доказів у ній.
Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Суд зазначає, що скаржником так і не були враховані зауваження, викладені в ухвалі Верховного Суду від 02 грудня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху.
При цьому, стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та незгода із встановленими обставинами справи та прийнятими судовими рішеннями, не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження.
З огляду на викладене, Суд вважає недоведеними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
У свою чергу, в уточненій касаційній скарзі представник скаржника також посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України
Доводить, що судами попередніх інстанцій висновки про закриття провадження у частині позовних вимог до ОСОБА_4 , без залучення його правонаступників є процесуальним порушенням суб'єктного складу відповідачів.
Разом з тим, Верховний Суд повторно роз'яснює скаржнику, що конструкція вищенаведених норм КАС України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, є такою, що посилання на положення пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень щодо недослідження зібраних у справі доказів, можливе виключно в сукупності з посиланням на пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
У свою чергу, в уточненій касаційній скарзі, вимоги положень пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в сукупності з пунктом 1 частини другої статті 353 цього Кодексу та пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржником не реалізовані, що свідчить про неналежне правове обґрунтування підстави касаційного оскарження спірного судового рішення у розумінні пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Якщо представник скаржника вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, а вимогами касаційної скарги має бути направлення справи на новий розгляд.
Надання неправильної оцінки наявному в матеріалах справах доказу не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону.
Однак, таких умов у їх взаємозв'язку у касаційній скарзі представником скаржника так і не наведено.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, в установлений строк недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, скаржником не усунуто.
Враховуючи викладене, та в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення усунення недоліків касаційної скарги, касаційна скарга підлягає поверненню.
Суд роз'яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу адвоката Сердюка Романа Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, установленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько В.М. Соколов