20 січня 2025 року
м. Київ
справа №420/17953/24
адміністративне провадження №К/990/22/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 420/17953/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невключенні до довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2019, 27.03.2020 та 01.01.2022, виданих на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №420/22463/23, надбавки за інтенсивність служби, премії та надбавки за особливості проходження служби;
- зобов'язати відповідача підготувати та направити на адресу ГУ ПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії за відповідною (аналогічною) посадою, з урахуванням розмірів посадового окладу, встановлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців та осіб начальницького складу» від 19.10.2016 №718 (далі - Постанова №718) та постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 №15 (далі - Постанова №15) з 01.01.2019 - в розмірі 23 998,44 грн, з 27.03.2020 - в розмірі 29 400 грн, з 01.01.2022 - в розмірі 31 200 грн, із обов'язковим урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме: окладу за військовим (спеціальним) званням генерал-майор внутрішньої служби; надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за спеціальним званням); надбавки за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (20% від посадового окладу); надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (20 % від посадового окладу); надбавки за почесне звання «Заслужений юрист України» (10% від посадового окладу); доплати за науковий ступінь кандидата юридичних наук (5% від посадового окладу); надбавки за інтенсивність служби, премії, надбавки за особливості проходження служби.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024, яке залишене без змін П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 позовні вимоги задоволено.
01.01.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга подана на судові рішення, які може бути оскаржене згідно із частиною першою статті 328 КАС України
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивача.
Разом з цим Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Суд наголошує, що скаржник зобов'язаний довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Судом установлено, що інші зазначені скаржником у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим рішення судів попередніх інстанцій у цій справі підлягають касаційному оскарженню.
Підставою касаційного оскарження у цій справі скаржник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: неврахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 30.09.2024 у справі № 460/23064/23.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 420/17953/24.
Разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 420/17953/24 до постановлення Верховним Судом рішення у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України, якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 420/17953/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/17953/24.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечень щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі № 420/17953/24.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
Н. В. Коваленко