20 січня 2025 року
м. Київ
справа №300/3216/24
адміністративне провадження № К/990/208/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Бевзенка В. М.,
суддів: Берназюка Я. О., Стрелець Т. Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 300/3216/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просила:
- визнати неправомірними дії та рішення № 092850022050 від 25.10.2023 ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні позивачу з 18.10.2023 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 18.10.2023 призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ПФУ України в Хмельницькій області звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2024 у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24 - залишено без руху та встановлено відповідачеві-2 десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору, у розмірі 1453,44 гривні.
На виконання ухвали суду скаржником скеровано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Хмельницькій області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
В подальшому (06.11.2024), відповідач-2 повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24. Разом з апеляційною скаргою відповідачем-2 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якій зазначено, що: первинна апеляційна скарга була подана у межах строків на апеляційне оскарження; пенсійний орган у найкоротші терміни після повернення апеляційної скарги звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з повторною апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні ГУ ФПУ в Хмельницькій області та апеляційну скаргу відповідача-2 - залишено без руху, встановлено скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 18.11.2024 до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" post@km.pfu.gov.ua ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду апеляційної інстанції подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване значним навантаженням на спеціалістів пенсійного органу в системі "Електронний суд".
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ФПУ в Хмельницькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 02.01.2025 надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою та третьою статті 333 КАС України, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив відповідачу-2 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, мотивуючи тим, що на підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження (значне навантаженням на спеціалістів пенсійного органу в системі "Електронний суд"), скаржником не надано жодних належних та достатніх доказів.
Обставини, пов'язані з внутрішньою організацією роботи суб'єкта владних повноважень, не можуть бути підставою для реалізації таким суб'єктом права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Тобто, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не підтверджені належними та достатніми доказами.
Також, належним чином відповідачем не обґрунтовано та не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження з підстав введення воєнного стану.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У підсумку Суд констатує, що відповідач-2, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, належним чином не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 03.12.2024 за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Хмельницькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі № 300/3216/24.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і Суд, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки доводи, наведені у клопотанні відповідача-2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підтверджені жодними належними, допустимими доказами.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 333, 355, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 300/3216/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: Я. О. Берназюк
Т. Г. Стрелець