20 січня 2025 року
м. Київ
справа №620/5456/22
адміністративне провадження № К/990/1788/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі № 620/5456/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування протоколу, наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- скасувати протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 25 листопада 2020 року № 12 щодо зняття з обліку позивача та членів його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання складом сім'ї одна особа;
- скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2020 року № 272 «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 »;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 поновити позивача на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання складом сім'ї одна особа з 20 жовтня 2005 року, на обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень з 03 серпня 2017 року, як учасника бойових дій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року позов задоволено повністю.
Скасовано протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_2 від 25.11.2020 № 12 в частині зняття ОСОБА_1 з обліку військовослужбовців та членів його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання складом сім'ї одна особа та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2020 №272 «Про затвердження протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 ».
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання складом сім'ї одна особа з 20.10.2005, на обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень з 03.08.2017, як учасника бойових дій.
Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) задовольняючи позов, виходив з того, що позивач (військовослужбовець запасу, має більше 20 років вислуги років) на підставі відповідних рішень відповідачів з 20.10.2005 перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в загальному порядку та з 03.08.2017 в списку осіб які мають право на першочергове отримання жилих приміщень, як учасник бойових дій, й був звільнений в запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту, тому підстави для зняття позивача з квартирного обліку були відсутні.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Військова частина НОМЕР_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі № 620/5456/22, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки із зазначенням, одночасно, належного їх обґрунтування у поєднанні з обставинами справи.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того слід зауважити, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постановах від 28 грудня 2020 року у справі № 683/2271/18, від 10 серпня 2022 року у справі № 260/764/21. Згідно із позицією Верховного Суду у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку № 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі № 620/5456/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко