20 січня 2025 року
Київ
справа №520/15766/24
адміністративне провадження №К/990/2040/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 520/15766/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставител» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
15.01.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2024.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 05.12.2024 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 13.08.2024, проте, апеляційну скаргу подано лише 02.12.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше подану 11.09.2024 апеляційну скаргу у цій справі було залишено без руху ухвалою від 29.09.2024 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати оригінал документу про сплату судового збору); ухвалою від 15.10.2024 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків, а в подальшому, ухвалою від 04.11.2024 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 13.08.2024 подано 02.12.2024, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Просив врахувати дію в країні воєнного стану, віднесення території міста Харкова до районів проведення воєнних (бойових) дій, постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури, велике навантаження на працівників скаржника, неможливість доступу до всіх інформаційних баз податкового органу через пошкодження великої кількості комп'ютерної техніки, перебої з електроенергією та мережею інтернет, що значно ускладнює вчасну подачу апеляційної скарги.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що своєчасне звернення з апеляційною скаргою вперше або поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Суд зауважив, що посилання скаржника на великий обсяг роботи та надмірне навантаження на працівників ГУ ДПС в умовах воєнного стану, втрати кадрів, часті повітряні тривоги, що вимагало постійного перебування в укриттях з метою захисту життя, постійне та тривале відключення електроенергії, не є такими, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторін і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Також суд зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.
З цих підстав апеляційний суд дійшов висновку про те, що зазначені ГУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, а тому у відкритті апеляційного провадження відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними. Звертає увагу, що територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури, велике навантаження на працівників скаржника, неможливість доступу до всіх інформаційних баз податкового органу через пошкодження великої кількості комп'ютерної техніки, перебої з електроенергією та доступом до мережі інтернет, значно ускладнює роботу податкового органу. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень.
Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 13.08.2024 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 02.12.2024 (дата подання апеляційної скарги вдруге) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 520/15766/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставител» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.Л. Желтобрюх В.В. Хохуляк