Справа № 560/7985/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
20 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з 09.02.2012 їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Проте, у подальшому після призначення пенсії позивачка дізналася, що їй при первинному призначенні пенсії не зараховано до страхового стажу періоди в російській федерацій на Державному унітарному підприємстві м. Москви “Мосміськтранс»: з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022, а також не було враховано довідки про заробіток, що враховується при призначенні пенсії від 18.11.2021 №03/111-909, №03/11-910, №03/11-911. Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування до страхового стажу та заробітної плати періодів роботи в російській федерації такими, що порушують конституційне право позивача на отримання пенсії по інвалідності внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів її роботи з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022 та у обчисленні пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату від 18.11.2021 №03/111-909, №03/11-910, №03/11-911, які видані Державним унітарним підприємством м. Москви "Мосміськтранс".
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.02.2022 з урахуванням при її обчисленні довідок про заробітну плату від 18.11.2021 №03/111-909, №03/11-910, №03/11-911, які видані Державним унітарним підприємством м. Москви "Мосміськтранс".
4. Апелянт Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, зокрема з таких підстав, що у зв'язку з військовою агресією Росії та введенням в країні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Укрпоштою повністю припинено поштове співробітництво та обмін поштою з країною-агресором. Поштові відправлення у цю країну не приймаються і не відправляються. Враховуючи зазначене, у головного управління відсутня можливість направити запит до відповідних фондів Росії щодо підтвердження сплати страхових внесків у періоди роботи позивача. З 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. З 19.06.2023 зазначена угода припинила дію для України. До прийняття відповідного нормативно-правового акту пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом. При цьому, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31 грудня 1991 року.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
7. Згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.03.1996, виданої на ім'я позивача ОСОБА_1 , позивач в період з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022 працювала на Державному унітарному підприємстві м. Москви "Мосміськтранс" (м. Москва російської федерації) водієм тролейбусу у філіалі 6-го тролейбусного парку ДУП «Мосміськтранс», водієм тролейбуса Північно-Східного філіалу ДУП «Мосміськтранс», водієм автобуса Черемушкінського філіалу ДУП «Мосміськтранс».
8. Періоди роботи позивача з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022 на Державному унітарному підприємстві м. Москви "Мосміськтранс" (м. Москва російської федерації) також підтверджуються архівними довідками від 18.11.2021 №03/111-909, №03/11-910, №03/11-911.
9. 08.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо врахування до стажу та заробітної плати періодів з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022 на Державному унітарному підприємстві м. Москви "Мосміськтранс" (м. Москва російської федерації).
10. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №8336-6964/Б-03/8-2200/24 від 23.04.2024 повідомило позивача про те, що позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
11. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
14. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
15. У статті 1 вказаного Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" наведено наступні визначення:
16. Пенсія-щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
17. Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
18. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
19. Ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
20. Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
21. Таким чином, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
22. Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, чинної на момент роботи позивача (далі Угода від 13.03.1992) передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають.
23. Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
24. Статтею 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, яка підписана Україною 13.03.1992 року, передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
25. Відповідно до ст. 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугою років, громадянам держав учасниць Угоди, враховується трудовий стаж, набутий на території будь якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.
26. Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
28. Наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
29. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на припинення участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки таке припинення не стосується (не впливає) періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в час дії вказаної Угоди.
30. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (надалі Постанова №1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
31. Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.
32. Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою, в тому числі щодо страхового стажу, отриманого громадянами до підписання Угоди.
33. Варто зауважити, що відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
34. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
35. Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в Російській Федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу.
36. Колегія суддів зауважує, що трудова книжка позивачки містить усі належним чином внесені записи про роботу позивача у спірні періоди. Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.
37. До того ж, позивачем надано Пенсійному фонду довідки про заробітну плату за період з 15.08.2008 по 10.08.2009; з 05.09.2009 по 08.08.2010; з 14.09.2010 по 23.08.2011; з 15.09.2011 по 11.08.2012; з 28.08.2012 по 30.07.2013; з 29:11.2013 по 23.10.2014; з 21.11.2014 по 02.09.2015; з 17.11.2015 по 31.07.2016; з 01.08.2016 по 17.03.2021; з 18.03.2021 по 10.02.2022 від 18.11.2021 №03/111-909, №03/11-910, №03/11-911, які видані Державним унітарним підприємством м. Москви "Мосміськтранс".
38. Оскільки позивач працював у Російській Федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території Російської Федерації.
39. Суд також наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
40. Факт роботи позивача на території Російської Федерації у заявлені позивачем періоди підтверджується копією трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи та дійсність якої не ставиться під сумнів відповідачем, жодних недоліків в частині внесених записів відповідачем у спірному рішенні не зазначено.
41. Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 № 01-1/2-07 визначено, що норма п. 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях даної Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
42. Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно не зараховано до страхового стажу позивача вказані періоди роботи та заробітна плата. При цьому, інших підстав для незарахування до загального страхового стажу позивача спірних періодів роботи, ніж зазначених вище, оскаржуване рішення відповідача не містить.
43. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
44. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
45. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
46. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
47. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
48. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.