П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7398/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (суддя Свида Л.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 26.08.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.03.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій НОМЕР_5 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати позивачу в період з 01.01.2020 по 17.11.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року), визнання протиправними дій НОМЕР_3 прикордонного загону (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати позивачу в період з 18.11.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період суми грошової допомоги для оздоровлення, премії, компенсації невикористаних відпусток, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року), зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2020 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 17.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року).
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 17.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 18.11.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахування положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року).
Зобов'язано НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 в період з 18.11.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період сум грошової допомоги для оздоровлення та премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
На думку апелянтів, у спірних правовідносинах вони діяли правомірно, адже у Постанові від 30.08.2017 №704 чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тому дії відповідача є правомірними і нарахування спірних виплат здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити його без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзиву на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданих скарг, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 10.04.2019 року по 17.11.2022 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), а у період з 18.11.2022 року по 21.12.2023 року проходив військову службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) від 21.12.2023 року №648-ос «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Положення про проходження громадянами Украйні військової служби в Державній прикордонній службі України», «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 21.12.2023 року.
Вказаним наказом також передбачено виплатити позивачу грошову компенсацію за 30 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022 рік та за 28 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2023 рік.
ОСОБА_1 звертався до начальників НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), а також до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2020 року по 21.12.2023 року, відповідними військовими частинами за місцем проходження служби, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020, 2021, 2022, 2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 року.
Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача, що звернення про здійснення перерахунку грошового забезпечення надіслані за належністю начальнику НОМЕР_3 прикордонного загону для розгляду по суті та надання відповіді.
НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) у відповідь на вказане звернення повідомив позивача, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт, тому правових підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення та інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2020, на 1 січня 2021 року, на 1 січня 2022, на 1 січня 2023 року, немає.
Як вказує позивач, відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) на вказане звернення він не отримував.
Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо обчислення та виплати у заниженому розмірі грошового забезпечення в період з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року, з 01.01.2022 року, з 01.01.2023 по 20.05.2023 та суми грошової допомоги на оздоровлення, суми компенсації за невикористані дні відпусток, премії без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022, на 01.01.2023 року відповідно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав, що в період проходження служби з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (в період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року), на 01.01.2021 року (в період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року), на 01.01.2022 року (в період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року), на 01.01.2023 року (в період з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Разом з цим, у вказаний період відповідачами безпідставно та протиправно грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року (1762 грн.).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
На підставі частини четвертої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджені, зокрема, тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно пункту 4 Постанови №704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" (далі Постанова КМУ №103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, в Постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Постанова №103 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Проте, зміст приміток до додатків 1 та 14 Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою п. 4 цієї ж постанови.
На підставі пункту 4 Постановою №704 в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови №103, яким, зокрема, були внесені зміни до в п. 4 Постанови №704.
Отже, зміни до п. 4 Постанови №704, внесені п. 6 Постанови №103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до п. 4 Постанови №704 в редакції, яка діяла до внесення змін п. 6 Постанови №103, та вимог п. 1 Приміток до додатку 1 та Примітки до додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017 "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон №2017).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
На підставі частини третьої статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
При цьому відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України, порядок встановлення державних стандартів (п. 3).
Тобто, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів (окладів за військове (спеціальне) звання) із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили - закону.
Таким чином, до 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не входили в суперечність з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, враховуючи, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови КМУ №704 в частині, що не суперечить Законам України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Тобто, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 дійшов до таких висновків:
"(…) З 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(..) встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням".
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 19 жовтня 2022 року у справі №400/6214/21, від 28 лютого 2023 року у справі №380/18850/21.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно у періоді з 01.01.2020 по 20.05.2023 не здійснено нарахування грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року.
Резюмуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов