П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7317/23
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовом адвоката Ткачука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
Короткий зміст позовних вимог.
У червні 2023 року адвокат Ткачук А.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 01.01.2021 по 04.06.2022 в розмірі 50 % грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 01.01.2021 по 04.06.2022 в розмірі 50 % грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу.
В обґрунтування заявлених вимог адвокат пояснює, що його довіритель проходив службу в патрульній поліції та отримував грошове забезпечення відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію».
Водночас, як указує адвокат, у період 01.01.2021 по 04.06.2022 ОСОБА_1 не була нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) у розмірі 50 % грошового забезпечення.
На звернення адвоката Ткачука А.Ю. до Департаменту патрульної поліції про виплату його довірителю доплати до грошового забезпечення, відповідно до положень Постанови №375 останній повідомив про те, що бюджетні асигнування для виплати додаткової доплати до грошового забезпечення, відповідно до положень Постанови №375 у спірний період не виділялись, а тому підстави для нарахування та виплати такої доплати відсутні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування ОСОБА_1 додаткової доплати за службу пропорційно відпрацьованому часу в умовах забезпечення життєдіяльності населення в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, за період з 01.01.2021 до 30.01.2022 та з 18.03.2022 до 04.06.2022.
У задоволенні іншої частини позову суд відмовив.
Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єкт владних повноважень не заперечує право ОСОБА_1 на вказану доплату у спірний період, а його відмова обґрунтована відсутністю відповідних бюджетних асигнувань для виплати додаткової доплати до грошового забезпечення, відповідно до положень Постанови №375.
Покликаючись на правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 26.04.2023 у справі № 420/19450/21, суд указав, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Однак, суд відмовив у задоволенні позовних вимог, в частині нарахування та виплати доплати за службу в нічний час, за період з 31.01.2022 до 17.03.2022, оскільки встановив, що у цей період позивач перебував на лікарняному, а це виключає можливість виплати такої доплати. Таке виключення передбачено приписами Постанови №375, відповідно до яких, спірна додаткова доплата до грошового забезпечення установлюється пропорційно відпрацьованому часу.
Також суд відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити виплату спірної доплати в розмірі 50 % грошового забезпечення, оскільки згідно положень пункту 2 Постанови № 375, така доплата здійснюється у граничному розмірі до 50 % грошового забезпечення.
Розглядаючи заперечення відповідача про наявність у нього дискреційних повноважень щодо проведення патрульному поліцейському виплат, суд першої інстанції з ними не погодився заявивши, що за умови наявності відпрацьованого часу з безпосереднім контактом з населенням, Департамент має лише один правомірний і законний варіант поведінки - нарахувати і виплатити спірну доплату позивачу пропорційно відпрацьованому часу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.
Департамент патрульної поліції, вважаючи рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, таким, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляції, скаржник указує, що визначена положеннями Постанови №375 доплата здійснюється за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Скаржник звертає увагу на те, що фінансування для здійснення вказаної доплати поліцейським Департаменту патрульної поліції в спірний період не надходило, що свідчить про відсутність підстав для визнання бездіяльності протиправною.
До того ж, як підкреслює скаржник, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 період з 04.06.2018 по 04.06.2022 проходив службу у патрульній поліції України та перебував на посаді інспектора взводу № 2 роти № 7 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до витягу з наказу Департаменту патрульної поліції № 825 о/с від 04.06.2022, з 04.06.2022 ОСОБА_1 був звільнений з органів Національної поліції України, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
У наказі зазначено, що станом на день звільнення, його стаж служби становить 09 років 10 місяців 19 днів.
20.04.2023 адвокат Ткачук А. Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 направив адвокатський запит до Департаменту патрульної поліції для отримання інформації стосовно виплати його довірителю доплати до грошового забезпечення, як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 із зазначенням періоду та розміру таких виплат у випадку її виплати.
Листом Департаменту патрульної поліції від 18.05.2023 надана відповідь, що виплата доплати здійснюється за рахунок та в межах видатків державного і місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, а також про те, що в 2021- 2022 роках бюджетні асигнування для здійснення додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з Постановою №375 не передбачені.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За такого правового регулювання, колегія суддів переглядає висновки суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку судового рішення суду першої інстанції, в тій частині, яка не оскаржена.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Як свідчить зміст апеляційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої Постановою №375.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів указує, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою №375 врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Пунктом 5 Постанови № 375 передбачено, що доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на адвокатський запит, Департамент повідомив, що вищевказана доплата виплачувалась позивачу, за період з березня по грудень 2020 року, але у 2021-2022 роках бюджетні асигнування для нарахування такої доплати були відсутні.
Отже Департамент у відповіді на адвокатський запит, послався на відсутність фінансування для здійснення доплати поліцейським у спірний період з 01.01.2021 по 04.06.2022 та про те, що він не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів.
Аналізуючи правомірність такого доводу, колегія суддів зазначає, що відсутність коштів на рахунку Департаменту патрульної поліції для нарахування доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з 01.01.2021 по 04.06.2022 (спірний у цій справі період), не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Слід зазначити, що Департамент у відповіді не заперечує наявність права у ОСОБА_1 на такі доплати, а також обставини, що така доплата виплачувалась з березня по грудень 2020 року.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, він був продовжений до 30.06.2023.
Отже, з урахуванням того, що суб'єкт владних повноважень не заперечував право ОСОБА_1 на вказані доплати, у спірний період його посилання на відсутність фінансування для здійснення відповідних доплат, є неприйнятним, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати, на період дії карантину, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отож, колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що бездіяльність Департаменту патрульної поліції, щодо ненарахування та невиплати вказаної доплати, є протиправною.
При цьому, правомірність такої позиції суду першої інстанції підтверджується аналогічною правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2023 у справі №420/19450/21.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив протиправну бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за спірний період.
Доводи ж апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції- залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі за позовом адвоката Ткачука Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 20.01.2025.