П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34131/23
Перша інстанція суддя Корой С.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення № 155250025792 від 01 грудня 2023 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язання призначити пенсію за віком ОСОБА_1 , з підвищенням розміру пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надбавкою до пенсії як дитині війни, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з компенсацією втрати частини доходів, з дати звернення - 10 грудня 2014 року, виплачуючи пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок, відповідно поданої представником заяви.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення № 155250025792 від 01 грудня 2023 року щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язано призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 24 лютого 2023 року.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а тому позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції помилково та необґрунтовано зобов'язано пенсійний орган здійснити призначення спірної пенсії з дня останнього звернення за призначенням пенсії (24 лютого 2023 року), а не з дати першого звернення за пенсією (10 грудня 2014 року).
Крім того, позивач вважає, що судом першої інстанції безпідставно не зобов'язано пенсійний орган виплачувати спірну пенсію на визначений позивачем банківський рахунок, а також не враховано право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
З іншого боку, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а тому відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково не враховано, що позивачем у межах спірних правовідносин порушено порядок звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, так як до відповідної заяви не додано відомостей про місце проживання позивача та оригіналу паспорту.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги сторін не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 грудня 2014 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України в м. Одеса із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, яку прийнято і зареєстровано за № 9020.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року, у справі №520/93/15-а, визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 9020 від 12 грудня 2014 року та зобов'язано останнє розглянути подану ОСОБА_1 заяву про призначення пенсії за віком з прийняттям відповідного рішення та врахуванням встановлених судом обставин.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 3673 «Про відмову у призначенні пенсій», яке прийнято за результатами розгляду заяви від 10 грудня 2014 року, позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Не погоджуючись з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 3673 «Про відмову у призначенні пенсій», позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, у справі № 420/521/19, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року, у справі № 420/521/19, скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року, прийнявши у справі нове рішення, яким залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Постановою Верховного суду від 07 червня 2023 року, у справі № 420/521/19, постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року залишено без змін.
В свою чергу, 24 лютого 2023 року представник позивача повторно звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області та просив призначити ОСОБА_1 пенсію з дати першого звернення.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10 березня 2023 року № 5052-4207/А-02/8-1500/2 відповідач повідомив представника позивача про те, що для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) або за місцем реєстрації з оригіналами документів, передбачених Порядком, або у разі наявності кваліфікованого електронного підпису (КЕП) подати заяву про призначення пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, у справі № 420/9679/23, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 лютого 2023 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, яка подана 24 лютого 2023 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, у справі № 420/9679/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком від 24 лютого 2023 року та прийнято рішенням від 01 грудня 2023 року № 155250025792, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії.
Між тим, вважаючи протиправним зазначене рішення пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог, так як позивач має право на призначення пенсії з 24 лютого 2023 року, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно абз. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
При цьому, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління
Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1).
Згідно пп. 4 п. 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додають документи про місце проживання особи.
Згідно п. 2.9 Порядку № 22-1, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України).
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
До заяви опікуна (піклувальника) додається рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; прийомних батьків - договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї; патронатного вихователя - договір про патронат.
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 2.23 Порядку № 22-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250025792 від 01 грудня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, передбаченої ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В даному випадку, позивач вважає, що він з 10 грудня 2014 року, а саме з дня свого першого звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії, має право на отримання пенсії за віком.
В свою чергу, частково задовольняючи позовні вимоги та підтверджуючи право позивача на отримання спірної пенсії, судом першої інстанції зроблено висновок, що при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 лютого 2023 року позивачем виконано умови для призначення йому пенсії, а як наслідок судом першої інстанції зроблено висновок про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком з дня останнього звернення, а саме з 24 лютого 2023 року.
Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у межах доводів та вимог апеляційних скарг сторін у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, пенсійний орган не заперучує того, що позивач досяг необхідного віку та має достатню кількість страхового стажу для призначення пенсії за віком.
В свою чергу, з аналізу наведених норм права вбачається, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку.
В свою чергу, призначення та отримання пенсії не може пов'язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно, зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи пенсійного органу про те, що позивач мав повідомити пенсійний орган про своє місце проживання в Україні та надавати відповідні документи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач повідомив пенсійний орган про своє місце проживання в Державі Ізраїль та його представником надано пенсійному органу завірену копію дійсного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого позивачу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки пенсійного органу про порушення позивачем вищевикладених вимог пп. 4 п. 2.1 та п. 2.23 Порядку № 22-1 є формальними та такими, що протиправно обмежують право позивача на отримання належної йому пенсії.
З іншого боку, стосовно дати призначення пенсії позивачу, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, судом першої інстанції встановлено хронологію звернень позивача за отриманням спірної пенсії, яка не заперечується останнім.
При цьому, остання заява позивача про призначення пенсії була подана 24 лютого 2023 року, що також не заперечується позивачем.
Між тим, згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Враховуючи викладене, незважаючи на попередні звернення позивача, які не були задоволеними пенсійним органом, у межах спірних правовідносин, пенсія позивачу повинна призначатися з 24 лютого 2023 року, а саме з дня останнього звернення з відповідною заявою.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 08 серпня 2019 року (справа № 414/2109/16-а).
Щодо вимог позивача про нарахування йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, колегія суддів зазначає наступне.
Так, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Згідно ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу наведених норм матеріального права вбачається, що основною умовою для виплати людині компенсації, передбаченої ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі грошового забезпечення.
З іншого боку, законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості по доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року (справа № 520/1001/19), від 23 березня 2023 року (справа № 520/2020/19).
Проте, відповідачем у даній справі не здійснено нарахування пенсії позивачу, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають, так як суд не може надавати правову оцінку майбутньому та лише можливому порушенню прав позивача у цій частині.
З аналогічних підстав, колегія суддів не приймає доводів позивача про те, що суд має зобов'язати пенсійний орган виплачувати пенсію позивачу саме на визначений ним банківський рахунок та в бажаному ним розмірі, так як на даній стадії спірних правовідносин пенсійний орган ще не призначав та не здійснював пенсійних виплат позивачу, а тому суд не може надавати правову оцінку майбутньому та лише можливому порушенню прав позивача у цій частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність частково задоволення позовних вимог, а також погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача.
При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян