17 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 522/12422/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 за позовом ОСОБА_1 до Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонний загін частина № 1474 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
25.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом, у якому просив суд:
- скасувати протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 264648 від 15.07.2024, складений інспектором прикордонної служби ОСОБА_2 ;
- скасувати постанову серії ЕНА № 2613701 від 16.07.2024, складену капітаном поліції Касім О.П. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-1КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень;
- закрити справу про адміністративне у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 закрито провадження в адміністративній справі №522/12422/24 в частині позовної вимоги про скасування протоколу про адміністративне правопорушення ПдРУ № 264648 від 15.07.2024, складеного інспектором прикордонної служби ОСОБА_2 .
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції позивачем безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
Однак, у порушення вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Визначаючи суму судового збору, яку позивач має сплати за подання даної апеляційної скарги, суддя-доповідач виходить із такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №543/775/17, у якій відступлено від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.12.2016, згідно із якою за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України “Про судовий збір», сплаті не підлягає.
Зокрема, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Великою Палатою Верховного Суду вказано на те, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, суд касаційної інстанції виходив з положень ч.5 ст.4 Закону України “Про судовий збір», яка передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.
Отже, за звернення до Приморського районного суду м. Одеси з даною позовною заявою ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір в загальному розмірі 605грн. 60коп.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 ОСОБА_3 повинен сплатити судовий збір в сумі 726грн. 72коп.
Натомість, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.
Стосовно строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 слід зазначити таке.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України, відповідно до частини 4 якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
При цьому, за приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Між тим, необхідно зауважити, що строки подання апеляційних скарг у даній категорії справ визначено статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України.
Тобто, строк подання апеляційної скарги в даному випадку становить десять днів з дня його проголошення.
Натомість, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення Приморським районним судом м. Одеси прийнято у відкритому судовому засіданні 03.12.2024.
Повний текст рішення суду складено 09.12.2024.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 було надіслано в електронні кабінети ОСОБА_1 та доставлено адресату 12.12.2024 о 08год. 36хв., що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.
Отже, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 уважається врученим позивачу 12.12.2024, а не 17.12.2024 як зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі.
Десятиденний строк, з дня вручення рішення суду першої інстанції, скінчився 23.12.2024 (з урахуванням того, що 22.12.2024 вихідний).
Натомість, дану апеляційну скаргу ОСОБА_4 до П'ятого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» подано лише 24.12.2025, тобто поза межами визначеного приписами чинного процесуального законодавства строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення районного суду позивач зазначає, що підставою пропуску процесуального строку є погіршення самопочуття, на підтвердження чого ОСОБА_1 надає медичний висновок №КХТ9-Е75К-КВ79-КНКХ про тимчасову непрацездатність у період з 19.12.2024 по 23.12.2024.
За наслідком дослідження такого медичного висновку колегія суддів зазначає, що його змістове наповнення не надає можливості встановити, що його видано саме ОСОБА_1 .
До того ж, слід відмітити, що скаржником не вказано, яке саме захворювання або травма загального характеру виявлено сімейним лікарем, внаслідок чого сформовано медичний висновок №КХТ9-Е75К-КВ79-КНКХ від 19.12.2024 і, що таке захворювання або травма загального характеру дійсно перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно скористатись своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім того, позивачем не аргументовано, що йому перешкоджало подати дану апеляційну скаргу до 19.12.2024, з огляду на те, що оскаржуваний судовий акт ним отримано 12.12.2024.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.
Натомість, позивач на наявність таких обставин не вказує.
Отже, за наслідком дослідження доводів ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що вони є необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено та до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання до апеляційного суду даної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.169, 286, 292, 293, 296, 298 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Визнати вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 неповажними.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 за позовом ОСОБА_1 до Болградського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонний загін частина № 1474 про визнання противоправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 у справі №522/12422/24 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, а також доказів на підтвердження сплати судового збору в розмірі 726грн. 72коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору в повному обсязі, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький