16 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7585/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року (головуючий суддя Батрак І.В.)
в адміністративній справі №280/7585/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 14.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнення (вх. №38827 від 20.08.2024, а.с.28-31), просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 084750010426 від 12.07.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу позивача усі періоди роботи за записами в трудовій книжці № НОМЕР_1 від 01.07.1990 (з 01.07.1990 по 1998 рік);
-зобов'язати відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу позивача періоди участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції та участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 10.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 24.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 23.11.2022, з 01.12.2022 по 27.12.2022, з 29.12.2022 по 31.12.2022 - до пільгового та страхового стажу роботи з розрахунку один місяць такої служби за три місяці;
-зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 05.07.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються документи, які містять відомості про періоди роботи. Вказує, що позивачем для призначення пенсії надана копія трудової книжки № 2041618 від 01.07.1990, в якій містяться всі необхідні записи про роботу в колгоспі в період з 01.07.1990, вказана не тільки кількість трудоднів, відпрацьованих в колгоспі, а й розмір заробітної плати (сторінки 18,19,20,21) в період з 01.07.1990 року по 2005 рік, а також записи про реорганізацію колгоспу в КСП «Маяк» і відповідно міститься запис про перейменування КСП «Маяк» в ТОВ «Агрофірма «Гоголівка», після чого позивач 02.06.2005 наказом №5 звільнений з роботи. Тобто, на думку позивача, в трудовій книжці містяться усі необхідні записи, які підтверджують трудовий стаж в період з 01.07.1990 по 1998 рік і не зарахування цього періоду в стаж роботи, необхідний для призначення пенсії, є протиправним. Крім того, стверджує, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №084750010426 від 12.07.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди його роботи з 01.09.1990 по 1998 рік згідно з відомостями трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 01.07.1990 та архівної довідки від 09.05.2023 № 05-07/Ф-839.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 10.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 24.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022; з 01.12.2022 по 27.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022 у пільговому обчисленні, із розрахунку один місяць служби за три місяці.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових згідно зі ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що зарахуванню до страхового стажу позивача підлягає період його роботи з 01.09.1990 по 1998 рік згідно з відомостями трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 01.07.1990 та архівної довідки від 09.05.2023 № 05-07/Ф-839, а не з 01.07.1990, як просить позивач, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Також вказав, що оскільки, відповідно до довідки № 642/5 від 13.06.2024 ОСОБА_1 в період з 10.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 24.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022; з 01.12.2022 по 27.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, то вказані періоди служби позивача слід зобов'язати врахувати відповідача до спеціального стажу на пільгових умовах один місяць за три.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вказує, що при дослідженні, наданих до заяви документів, до страхового стажу Позивача не зараховано період роботи в колгоспі ім. Куйбишева згідно довідки №05-07/ф-839 від 09.05.2023 з 01.09.1990 по 12.06.1994, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані трудодні та з 13061994 по 1998 рік в КСП “Маяк», оскільки в довідці відсутній наказ про звільнення з роботи.
Щодо зарахування до страхового стажу роботи один місяць служби за три місяці період військової служби під час мобілізації, слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок 5 військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2). Довідки учасникам бойових дій видаються згідно додатку №2 вищезазначеної постанови. Вони повинні містити запис про те, що “зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці». Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 18.06.2023. Зауважує, що відсутності вказівки що “зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах» в довідці про безпосередню участь Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відсутні підстави для зарахування періоду військової служби під час загальної мобілізації з 10.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 24.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022; з 01.12.2022 по 27.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022- до страхового стажу у розрахунку один місяць служби за три місяці.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 , виданим Військовою частиною НОМЕР_5 18.06.2023.
Відповідно до Довідки військової частини НОМЕР_6 № 642/5 від 13.06.2024 ОСОБА_1 в період з 10.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 24.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022; з 01.12.2022 по 27.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій, Дніпропетровській та Донецькій областях.
05.07.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України, з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №084750010426 від 12.07.2024, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з причин відсутності необхідного страхового стажу, оскільки на день звернення його страховий стаж 23 роки 5 місяців 14 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: до розрахунку страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі ім. Куйбишева згідно з довідкою №05-07/ф-839 від 09.05.2023 з 01.09.1990 по 12.06.1994, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані трудодні та з 13.06.1994 по 1998 рік в КСП «Маяк», оскільки в довідці відсутній наказ про звільнення з роботи.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача №084750010426 від 12.07.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Кодексу законів про працю України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (п.1 ч.1 ст.8 ЗУ №1058-IV).
У силу п.1 ч.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такий вид пенсійної виплати як пенсія за віком.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 ЗУ №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 20 і 21 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 12 та 13 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абз. 4 і 5 ч. 1 ст. 10-1 зазначеного Закону, а також абз. 6 ч. 1 ст. 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок (п.4 ч. 1 ст.115 ЗУ №1058-IV).
Щодо питання зарахування до трудового (страхового) стажу позивача усіх періодів роботи за записами в трудовій книжці № НОМЕР_1 від 01.07.1990 (з 01.07.1990 по 1998 рік) колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.62 ЗУ №1788-ХІІ).
Також, відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Наведені положення дають підстави для висновку, що законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано:
періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
професія або посада;
характер виконуваної роботи;
розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи;
первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (Основні Положення).
Відповідно до п. 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться:
відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи;
відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Основних Положень).
Згідно з п.6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи:
ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис;
ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис;
V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
Відповідно до п.8 Основних Положень трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Матеріалами справи підтверджується, що до розрахунку страхового стажу позивача не враховано період його роботи в колгоспі ім. Куйбишева з 01.09.1990 по 12.06.1994 згідно з довідкою №05-07/Ф-839 від 09.05.2023, оскільки відсутня інформація про відпрацьовані трудодні, та з 13.06.1994 по 1998 рік в КСП «Маяк», оскільки в довідці відсутній наказ про звільнення з роботи.
Відповідач зазначає про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.09.1990 по 12.06.1994 в колгосп ім. Куйбишева та з 13.06.1994 по 1998 рік в КСП «Маяк» до страхового стажу.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Трудова книжка позивача НОМЕР_2 , що видана 01.07.1990, за своєю формою є трудовою книжкою колгоспника та в ній за спірний період містяться записи щодо періодів трудової діяльності, зокрема, що позивач прийнятий в колгосп ім. Куйбишева Куйбишевського району Запорізької області на підставі поданої заяви (дата відсутня).
Разом із цим, відомості вказані в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 від 01.07.1990 уточнюються архівною довідкою від 09.05.2023 № 05-07/ф-839, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 рекомендований до прийняття в члени колгоспу, призначений на посаду головного інженера колгоспу з 01.09.1990 (протокол засідання правління від 31.08.1990, згідно із заявою звільнений від обов'язків головного інженера колгоспу, призначений на посаду механіка з трудомістких процесів у тваринництві (протокол засідання правління від 23.09.1992 №10), призначений на посаду головного інженера (протокол засідання правління від 04.06.1994 №6), обраний на посаду голови ради КСП (протокол загальних зборів від 18.02.1995 №1), обраний на посаду голови ради КСП (протокол загальних зборів від 14.02.1998 №1).
Також в трудовій книжці (с. 2, 3, 4, 5) містяться записи про реорганізацію колгоспу ім. Куйбишева в КСП «Маяк» і відповідно міститься запис про перейменування «КСП «Маяк» в ТОВ «Агрофірма «Гоголівка», після чого 02.06.2005 позивач наказом №5 звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства (наказ №5 від 02.06.2005).
Крім того, у трудовій книжці позивача вказана кількість трудоднів, відпрацьованих в колгоспі, та розмір заробітної плати (с. 18, 19, 20, 21) в період з 01.07.1990 по 2005 рік.
Отже, трудова книжка та уточнююча довідка містять у сукупності всі необхідні дані про періоди роботи позивача з 1990 по 1998 роки, не місять суперечливих відомостей про періоди роботи та узгоджуються між собою.
Виявлені відповідачем недоліки у довідці не є такими, що виключають можливість зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
При цьому, не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зокрема, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства; вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист при вирішенні питань з призначення пенсії за віком.
Вказані висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а тому відсутність дати народження у трудовій книжці позивача не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з його трудового стажу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а сформовано висновки, відповідно до яких підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Також слід зазначити, що згідно з приписами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, у разі наявності сумнівів або необхідності уточнення певних даних щодо періоду роботи позивача в колгоспі пенсійний орган мав можливість скористатися своїми правами, передбаченими ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, та звернутися з відповідними запитами до підприємства-роботодавця, архівної установи тощо.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення №084750010426 від 12.07.2024 та наявність підстав для його скасування.
При цьому, зарахуванню до страхового стажу позивача підлягає період його роботи з 01.09.1990 по 1998 рік згідно з відомостями трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 01.07.1990 та архівної довідки від 09.05.2023 №05-07/Ф-839, а не з 01.07.1990, як просить позивач.
Стосовно зарахування позивачу періоду проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на пільгових умовах одного місяця служби за три, суд вказує про таке.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
За приписами абз. 7 пп. 1 п. 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
При цьому, час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано спростував доводи відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено можливості зарахування до спеціального стажу, при призначенні пенсії на умовах, передбачених Законом №1058-IV, періоду військової служби на пільгових умовах (у кратному обчисленні), оскільки така позиція не узгоджується із спеціальним законодавством, яке визначає соціальний і правовий захист військовослужбовців та суперечить вищенаведеним позиціям Верховного Суду, яким розглядалося саме питання про можливість включення до спеціального стажу, для призначення пільгових пенсій за віком, періодів військової служби на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
З наведених вище положень законодавства вбачається, що пільгові умови врахування військової служби можливі у випадку безпосередньої участі особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Оскільки, відповідно до довідки № 642/5 від 13.06.2024 ОСОБА_1 в період з 10.05.2022 по 31.05.2022; з 01.06.2022 по 24.06.2022; з 01.07.2022 по 31.07.2022; з 01.08.2022 по 31.08.2022; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 31.10.2022; з 01.11.2022 по 23.11.2022; з 01.12.2022 по 27.12.2022; з 29.12.2022 по 31.12.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, то вказані періоди служби позивача слід зобов'язати врахувати відповідача до спеціального стажу на пільгових умовах один місяць за три. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 16.01.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова