20 січня 2025 року справа № 160/24684/24
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Дніпровської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі №160/24684/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ТРЕЙД» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
14 січня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Дніпровської митниці, направлена через підсистему “Електронний суд».
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно п. 1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної норми права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Митниці про коригування митної вартості товарів.
Верховний Суд у постановах від 22 січня 2019 року у справі № 804/1760/16, від 26 березня 2019 року у справі № 820/3356/16, від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 виснував, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.
Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, є майновими.
В постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Отже, заявлена у цій справі вимога щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів є вимогою майнового характеру і базою для обрахунку судового збору є саме різниця митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та
скоригованою Митницею.
В даному випадку розмір різниці митних платежів за митною вартістю, задекларованою платником та скоригованою митницею, становить 237352,58 грн.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України “Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становить 3028 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання субєктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи ціну позову, позивач при зверненні до суду з позовом мав сплатити судовий збір у сумі 3560,29 грн. (1,5% від 237352,58).
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 4272,35 грн. ((3560,29х150%)х0,8).
Окрім того, апеляційна скарга подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження 25.11.2024.
Разом з тим, апеляційна скарга подана Митницею до суду лише 13.01.2025 (сформована в підсистемі), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений ч.1 ст. 295 КАС України.
Водночас, за змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного листа рішення суду першої інстанції від 25.11.2024 було надіслано одержувачу Дніпровська митниця через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 27.11.2024 о 17:35 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаного рішення, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 28.11.2024.
Отже, відлік строку на апеляційне оскарження, що визначений п.1 ч.2 ст.295 КАС України, з огляду на положення статті 120 КАС України, розпочинається 29.11.2024 та останнім днем такого строку, з урахуванням вихідних днів, є 30.12.2024.
Разом з тим, як зазначено вище, апеляційна скарга відповідачем подана до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» лише 13.01.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений п.1 ч.2 ст.295 КАС України.
У вимогах апеляційної скарги скаржник просить поновити пропущений строк, зазначаючи, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 25.11.2024 Митницею отримано 13.01.2025.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, суд виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Разом з тим, в заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляціййне оскарження скаржником не зазначено обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасне подання відповідачем апеляційної скарги у межах встановленого КАС України строку (зокрема, в межах тридцяти днів від дня вручення копії судового рішення скаржнику, тобто у період з 29.11.2024 по 30.12.2024); не доведено, що зволікання щодо звернення з апеляційною скаргою мало об'єктивно поважні причини.
Доводи Митниці щодо отримання нею повного тексту оскаржуваного судового рішення 13.01.2025 скаржником жодними доказами не підтверджені та спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою, згідно якої рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 27.11.2024 о 17:35 год., а отже такі доводи не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Інших підстав для поновлення строку скаржником не наведено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- сплатити судовій збір у розмірі 4272,35 грн. за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _____(Дата оскарження справи) по справі _____(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч.ч.2,3 ст.298 КАС України, суддя -
Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі №160/24684/24 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 20.01.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Семененко Я.В.