20 січня 2025 року справа № 160/24271/24
Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі №160/24271/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
14 січня 2025 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, направлена через підсистему “Електронний суд».
Під час перевірки апеляційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Згідно п. 1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної норми права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому останній посилається на те, що процес затвердження кошторису видатків на фінансування адміністративних витрат є складним та тривалим за часом процесом.
Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується із майновим станом особи.
Слід зауважити, що визначення майнового стану особи є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану особи.
Водночас, скаржником до заявленого клопотання не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану.
Суд також враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією з основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України не можуть
вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідач, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб'єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відносно аргументів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, суд зазначає, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.
Щодо ставки судового збору.
Позивач у цій справі є фізичною особою та заявив позов немайнового характеру.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 рік становить 3028 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою наведеної статті встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги, з урахуванням коефіцієнту пониження, становить 1453,44 грн. ((3028,00х0,4х150%)х0,8).
Окрім того, апеляційна скарга подана відповідачем з пропуском строку, встановленого КАС України.
Так, відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи у порядку письмового провадження 04.11.2024.
Апеляційна скарга ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подана через підсистему “Електронний суд» 13.01.2025 (сформована в підсистемі), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що встановлений частиною 1 статті 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначаючи, що рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 було надіслано на електронну адресу Головного управління, яке отримано останнім 05.11.2024 та зареєстроване за №88003/7. Як зазначає відповідач, суд першої інстанції своїми діями, порушуючи строки та порядок направлення процесуальних документів визначених КАС України, фактично позбавив можливості ГУ ПФУ своєчасно оскаржити судове рішення. З цих підстав відповідач, з метою отримання доступу до правосуддя, просить поновити пропущений строк.
Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить наступного.
За змістом п.1 ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, Законом передбачена можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду учаснику справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, у разі, якщо апеляційна скарга подана учасником справи протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Згідно ч.5 ст. 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами пункту 2 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У частині шостій наведеної статті також визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно довідки про доставку електронного листа оскаржуване рішення суду першої інстанції від 04.11.2024 було надіслано одержувачу (ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) через підсистему “Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 04.11.2024 о 23:29 год., що в свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаного рішення, з урахуванням приписів ч.6 ст.251 КАС України, є 05.11.2024.
Наведене свідчить, що оскаржуване судове рішення надіслано судом першої інстанції ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке є суб'єктом владних повноважень та має електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, в електронній формі в порядку та строки, визначені ч.5 ст. 251 КАС України, та вручено останньому, у спосіб, передбачений п. 2 ч. 6 ст.251 КАС України, на наступний день після його ухвалення - 05.11.2024 (отримання судового рішення в цю дату підтверджує і скаржник), у зв'язку з чим посилання скаржника на порушення судом строків та порядку надіслання вищевказаного судового рішення судом апеляційної інстанції не приймаються.
Інших підстав для поновлення пропущеного строку скаржник не наводить.
Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції була вручена ГУ ПФУ 05.11.2024, у той час коли з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 13.01.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку від дати вручення відповідачу повного тексту оскаржуваного судового рішення.
Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Однак, наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не свідчать про існування обставин об'єктивного і непереборного характеру, які істотно ускладнили або унеможливили своєчасне подання відповідачем апеляційної скарги, зокрема, у тридцятиденний строк з моменту отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення в електронному вигляді.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви;
- сплатити судовій збір у розмірі 1453,44 грн. за реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _____(Дата оскарження справи) по справі _____(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.169, ч.ч.2,3 ст.298 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року по справі №160/24271/24 залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС “Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили 20.01.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Семененко Я.В.