08 січня 2025 р.Справа № 520/9601/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, по справі № 520/9601/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просив суд:
- врахувати при розгляді справи - рішення висновок експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 16441 від 04.05.2023, що безпосередньо стосується предмета провадження у цій справі;
- відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області у прийнятті звіту про виконання рішення суду, встановити новий строк для подання звіту та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф за невиконання рішення суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, зокрема, судом першої інстанції не враховано висновки Другого апеляційного адміністративного суду, що вказані у постановах від 03.10.2023, від 30.05.2024 та від 25.09.2024 у цій справі, зокрема, не надано належної правової оцінки наданого Позивачем, в якості доказу у справі, Висновку економічного дослідження ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №16441 від 04.05.2023, згідно з яким, пенсія, призначена ОСОБА_1 обчислена Головним управлінням ПФУ в Харківській області з 06.10.2020 не у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21.
Апелянт зауважив, що у супереч вимог Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21, органом Пенсійного фонду при обчисленні пенсії не враховано відомості довідки Офісу Генерального прокурора № 21-152зп від 25.02.2021 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців перед зверненням за пенсією) (вказана довідка видана на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з вказаною довідкою, заробітна плата Позивача до якої включаються всі види оплати праці за 60 календарних місяців підряд станом на 13 листопада 2019 року складала 3 882 421,99 грн.
А також, у супереч вимог Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21, органом Пенсійного фонду при обчисленні пенсії не враховано відомості довідки Офісу Генерального прокурора № 21-152зп від 25.02.2021 про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років), відомості з якої повинні братись при обрахунку пенсії відповідно до ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до неї входить: посадовий оклад за останньою посадою - 8 870,00 грн; надбавка за вислугу років - 2 217,50 грн. Загальна сума складає 11 087,50 грн.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 місяців - 3 882 421,99 грн.; Середньомісячні виплати складатимуть: 3 882 421,99 грн. / 60 = 64 707,03 грн. Загальний заробіток, з розміру якого обчислюється пенсія, складатиме - 75 794,53 грн. (11 087,50 + 64 707,03).
Таким чином, пенсія в розмірі 60% місячної заробітної плати з 06.10.2020 складатиме - 45 476,72 грн. (75 794,53 грн. х 60%).
Вказаний порядок розрахунку пенсії підтверджується висновком експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 16441 від 04.05.2023, відповідає вимогам ч.ч. 3, 4 ст. 86 Закону № 1697-VІІ та Рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі №520/9601/21.
Таким чином, на думку апелянта, Відповідач навмисно ігнорує вимоги Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі №520/9601/21, згідно з яким останнього зобов'язано здійснити належне обчислення та нарахування розміру пенсії Позивачу пенсії за вислугою років, на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», з врахуванням відомостей довідок Офісу Генерального прокурора № 21-152зп від 25.02.2021 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців перед зверненням за пенсією) та про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) №21- 152зп від 25.02.2021, що визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що вказані дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень саме в частині неналежного обчислення пенсії є незаконними, необґрунтованими, такими що порушують його права, а також протирічать вимогам Закону України «Про прокуратуру» та прямо вказують на умисне невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірним (протиправним) та скасовано рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова № 204750007690 від 19.03.2021 щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 , пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.10.2020, з урахуванням ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV яка не регулює порядок призначення пенсії за вислугу років, із застосуванням коефіцієнту стажу 0,16583.
Визнано неправомірним (протиправним) та скасовано рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова № 204750007690 від 28.04.2021 в частині незаконного обчислення (обрахунку) та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ без врахування відомостей довідки Офісу Генерального прокурора № 21-152зп від 25.02.2021 про складові заробітної плати (за будь-які 60 календарних місяців перед зверненням за пенсією) про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) № 21- 152зп від 25.02.2021. що визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією.
Визнано неправомірним (протиправним) та скасовано рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова № 204750007690 від 28.04.2021 в частині незаконного обчислення (обрахунку) та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ із встановленням обмеження максимального розміру пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити належне обчислення та нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697 - Визнано неправомірним (протиправним) та скасовано рішення структурного підрозділу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - Київського об'єднаного управління ПФУ м. Харкова № 204750007690 від 28.04.2021 в частині незаконного обчислення (обрахунку) та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ із встановленням обмеження максимального розміру пенсії за вислугою років, починаючи з 06.10.2019 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми моєї місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити обчислення та нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до середньомісячного заробітку виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати прані, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2, 3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ без обмеження граничного розміру пенсії за вислугою років.
Зазначене рішення набрало законної сили.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з відсутності обставин протиправності дій відповідача при виконанні судового рішення та ознак свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, оскільки, за висновками суду першої інстанції рішення суду в частині зобов'язання здійснити нарахування пенсії фактично виконане, що заявником не заперечується, а затримка з виплати заборгованості обумовлена відсутність відповідного фінансування, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України.
Згідно із положеннями частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до вимог частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 520/9601/21 в порядку ст. 382 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі № 520/9601/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/9601/21 від 31.08.2021.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 29.12.2023 було подано до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/9601/21, в якому відповідач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/9601/21, з урахуванням ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 по справі № 520/9601/21 про виправлення описки в судовому рішенні, ОСОБА_1 з 06.10.2020 здійснено належне обчислення та нарахування розміру пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VII відповідно до середньомісячного заробітку виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці обчислені для пенсії відповідно до положень ч.ч. 2.3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VІІ без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років. Виплата перерахованої пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру" на виконання вищезазначеного рішення суду розпочата з березня 2023 року. Для вирішення питання виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/9601/21, за рахунок коштів Державного бюджету, дані про різницю в розмірах пенсії за період з 06.10.2020 по 28.02.2023 на виконання рішення суду було внесено в електронний реєстр судових рішень.
На підтвердження проведеного, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/9601/21, належного обчислення та нарахування розміру пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VІІ та відповідно до середньомісячного заробітку виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчислені для пенсії відповідно до положень ч. 2.3 та 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. № 1697-VІІ без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, відповідачем разом зі звітом було надано копії протоколів з підсистеми ППВП.
З наданого звіту та долучених до нього доказів судом встановлено, що рішення суду в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити належне обчислення та нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 фактично виконане. Для вирішення питання виплати коштів, нарахованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 по справі № 520/9601/21, за рахунок коштів Державного бюджету, дані про різницю в розмірах пенсії за період з 06.10.2020 по 28.02.2023 на виконання рішення суду було внесено в електронний реєстр судових рішень.
Колегія суддів наголошує, що фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття.
Покладені рішенням суду на відповідача зобов'язання можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Суд зазначає, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованим на таке виконання, міру його вини тощо.
З урахуванням викладеного та за наслідком дослідження матеріалів справи, у контексті вирішення ініційованого позивачем питання, апеляційним судом не встановлено обставин, які б безумовно свідчили про умисне невиконання Головним управлінням ПФУ в Харківській області рішення суду у справі № 520/9601/21, що могло би стати підставою для накладення на керівника відповідача штрафу за невиконання рішення суду.
З огляду на встановлені обставини справи, на час звернення ОСОБА_1 із заявою про накладення на керівника ГУ ПФУ в Харківській області штрафу за невиконання рішення суду, у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення такої заяви.
Також колегія суддів зазначає, що зміст заяви про встановлення судового контролю, яка є предметом розгляду в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що ОСОБА_1 фактично не погоджується із розміром пенсії, обчисленої та нарахованої на виконання судового рішення.
При цьому, зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 520/9601/21 вбачається, що питання про визначення певного розміру необчисленої та ненарахованої пенсії судом не вирішувалось та суд не зобов'язував ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у визначеному судом розмірі.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Крім того, розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення.
При цьому, суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується.
Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо правомірності/неправомірності обчислення та нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 , можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.
Наданий позивачем Висновок експерта ННЦ “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 16441 від 04.05.2023 містить нормативно-правове обґрунтування з посиланням на необхідність застосування до спірних правовідносин певних норм законодавства, які сприяють збільшенню розміру обчисленої пенсії ОСОБА_1 , а тому такий висновок не приймається судом до уваги в межах вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Натомість, вказаний висновок може слугувати підставою для звернення до суду з позовом щодо неправомірного, на думку позивача, обчислення та нарахування розміру його пенсії.
Колегія суддів також зауважує, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 КАС України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 520/9601/21.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 520/9601/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 20.01.2025 року