17 січня 2025 року Чернігів Справа № 620/16188/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача розглянути рапорт та звільнити позивача з військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Разом з тим, ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, позовна заява подана з порушенням вимог частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У свою чергу частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У даному випадку позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту про звільнення з військової служби.
При цьому, суд вважає зазначити наступне.
Як слідує з позовної заяви, позивач звернувся до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом, у якому виклав всі обставини та просив звільнити його з військової служби. У відповідь на його рапорт позивач отримав лист від військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 №2482, у якому, зокрема, зазначено, що командуванням військової частини НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача від 29.07.2024 про звільнення з військової служби відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи та фактично відмовлено у його задоволенні. Вказано, що на даний час відсутні правові підстави для реалізації рапорту позивача про звільнення з військової служби, у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи.
Як, в подальшому вказує позивач в позові, не погоджуючись з відповіддю відповідача, 18.09.2024 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 з новим рапортом, у якому вказав, що в його батька відсутні інші члени родини, які здатні надати необхідну допомогу, однак відповіді на повторний рапорт позивач не отримав.
При цьому суд зазначає, що повторно поданий рапорт позивача на адресу командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (для передачі за належністю командиру Військової частини НОМЕР_1 ) не містив дати рапорту та підпису позивача, в зв'язку з чим у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України був визнаний відповідачем анонімним та таким, що розгляду не підлягає, про що було повідомлено позивача.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивачу було відомо саме з дня отримання відповіді від військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2024 №2482.
При цьому до суду з даним позовом позивач звернувся згідно штампу на конверті лише 04.12.2024, тобто з пропущенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними і допустимими доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а заяви про його поновлення з доказами поважності причин його пропуску не надано.
Таким чином, оскільки позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ч. 1 ст. 123 та ч. 13 ст. 171 КАС України, позов слід залишити без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у 10-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО