про закриття провадження у справі
20 січня 2025 року справа № 580/12550/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову від позову в адміністративній справі за його позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
17.12.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 12780,00грн.
Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач у добровільному порядку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб. Боржнику сформовано податкову вимогу, яку направлено листом з повідомленням. Станом на дату звернення до суду заборгованість непогашена. Позовну заяву просив розглянути без його участі.
Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.
08.01.2025 від позивача до суду надійшла заява вх.№935/25 (далі - Заява), в якій зазначив, що відмовляється від позовних вимог у зв'язку з тим, що після подання адміністративного позову його задоволено шляхом погашення позовних вимог відповідачем, що підтверджується інтегрованою карткою платника.
Розглянувши Заяву позивача, дослідивши письмові докази, суд установив підстави для закриття провадження у справі з огляду на таке.
Відповідач перебуває на податковому обліку позивача.
Згідно з даними зворотнього боку облікової картки відповідач на дату надходження вказаної вище позовної заяви мав непогашену недоїмку з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 12780,00грн, що винила на підставі заяви від 15.03.2021 №3078707013/с про застосування спрощеної системи оподаткування терміном сплати з 20.03.2024 до 20.11.2024. У ній відповідач вказав 2 групу та 20% ставки платника єдиного податку. Станом на 01.01.2024 мінімальна заробітна плата становила 7100,00грн. Тому щомісячний платіж у 2024 році для нього становив 1420,00грн (7100,00грн х 20%).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання сформовано податкову вимогу від 19.06.2024 №0013000-1307-2300 на загальну суму 4260,00грн. Вказану вимогу відповідач отримав 27.06.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення.
Тому позивач звернувся зі вказаним вище позовом.
Суд установив, що після відкриття провадження відповідач сплатив податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується інтегрованою карткою платника, в якій зазначено про зарахування та сплату коштів у рахунок погашення податкового боргу платіжними дорученнями від 24.12.2024.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Сплата єдиного податку з фізичних осіб входить до складу податку, який згідно з підп.10.1.2. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.
Платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 ПК України).
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.
Згідно з п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, якщо у платника податків обліковувався податковий борг відповідач зобов'язаний зарахувати кошти, які він сплатив, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Згідно з даними зворотнього боку облікової картки на дату розгляду Заяви позивач зарахував кошти з єдиного податку з фізичних осіб на підставі платіжних доручень від 24.12.2024, внаслідок чого погашено податковий борг відповідача згідно з черговістю його виникнення. Тобто, позивач дотримався вимог п.87.9 ст.87 ПК України. Як наслідок, за вказаними підставами позовних вимог недоїмка погашена повною сплатою. Отже, предмет спору відсутній, а відмова від позову не порушує будь-яких прав, обов'язків та інтересів.
Згідно з п.2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Оскільки Заява позивача свідчить, що він не підтримує позов, а встановлені обставини - про відсутність предмета спору, відмова від позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, інтересів та обов'язків інших осіб. Тому наявні підстави прийняти відмову від позову позивача та закрити провадження в адміністративній справі.
Згідно з ч.1 ст.140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Пунктом 5 ч.1 ст.7 Закону України від 08.07.2011 №3676-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №№3676-VI) визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідно до ч.2 вказаної статті Закону №3676-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, повністю.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх повернення.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-140,181-185, 236-246, 257-263 КАС України, суд
1. Заяву вх. від 08.01.2025 №935/25 Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову від позову задовольнити.
Прийняти його відмову від позову про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу в сумі 12780,00грн та закрити провадження.
2. Роз'яснити про неможливість повторного звернення одного й того ж позивача з тим самим предметом і з тих самих підстав до адміністративного суду.
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала у повному обсязі складена, підписана та проголошена 20.01.2025.