з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду
20 січня 2025 року м. Рівне №460/20963/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №460/20963/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснювати нарахування та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи із 01 квітня 2022 року.
15.01.2025 позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.01.2025 нарахування підвищення до пенсії у розмірі, який дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно законом про Державний бюджет України на відповідний рік) та зобов'язати вжити заходи задля належного виконання судового рішення.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Як вже зазначалося судом, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі № 460/20963/22, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснювати нарахування та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно законом про Державний бюджет України на відповідний рік), починаючи із 01 квітня 2022 року.
Із розпорядження про перерахунок пенсії позивача слідує, що починаючи з 01.01.2025 позивачу припинено нарахування доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону №796.
Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень.
Розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму, зазначеного в абзаці дев'ятому статті 7 цього Закону.
Статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Згідно матеріалів справи, позивач з 21.08.2009 зареєстрований та проживає у місті Дубровиця Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відомості про постійне місце проживання позивача до 21.08.2009 матеріали справи не містять.
З наведеного слідує, що позивач зареєстрував своє місце проживання (переїхав) на постійне місце проживання до зони гарантованого добровільного відселення після аварії на Чорнобильській АЕС.
Таким чином, пенсійним органом правомірно було припинено виплату доплати, передбаченої ст. 39 Закону №796 з 01.01.2025.
За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність дій відповідача при виконанні рішення суду у даній справі в частині перерахунку та нарахування пенсії позивача відповідно до ст. 39 Закону № 796, а тому відсутні правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, заяву заявника слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 20 січня 2025 року.
Суддя Т.О. Комшелюк