про повернення подання
17 січня 2025 року м. Рівне №460/601/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Махаринця Д.Є., після одержання позовної заяви
Головне управління ДПС у Рівненській області
доФізична особа-підприємець ОСОБА_1
про підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, -
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося з заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 16.01.2025.
Як передбачено пунктами 2, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Заява підлягає поверненню позивачеві на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України з таких підстав.
Статтею 283 КАС України встановлено особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів та зборів стосовно справ, які віднесені до категорії термінових.
В порушення вимог п.6 ч.2 ст.283 КАС України до заяви ГУ ДПС у Рівненській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків заявником не надано документів на підтвердження повноважень особи суб'єкта владних повноважень.
Зокрема, положеннями ч.1 ст. 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до вимог ч.3 вказаної норми юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також, приписами ст.131-2 Конституції України встановлено, що представництво іншої особи в суді здійснює виключно адвокат. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Аналогічна правова норма закріплена також у пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України якою визначено, що представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно адвокатами з 1 січня 2020 року.
При цьому, суд зазначає, що приписами пп.19 п.1 розд. VII "Перехідні положення КАС України" передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням пп.11 п.16-1 розділу XV "Перехідні положення Конституції України", а відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З аналізу наведених норм законодавства слідує, що з 01 січня 2020 року суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі (за виключенням справ щодо захисту соціальних прав, щодо виборів, референдумів та малозначних спорів) через свого керівника, члена виконавчого органу або іншу особу, уповноважену діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво суб'єкта владних повноважень), або через представника, яким є адвокат або прокурор.
Суд звертає увагу на те, що пп.11 п.16-1 розд. XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.
Частиною 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Таким чином, наведеними положеннями КАС України унормовано порядок звернення до суду із позовною заявою представника юридичної особи. Таке повноваження повинно бути оформлено довіреністю за підписом особи, уповноваженої на це законом чи установчими документами та/або ордером адвоката.
У свою чергу, порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються КАС України та Законом України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до п.2 ч.1 ст.20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону №5076, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №5076, ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у Додатку №1 до вказаного Положення, а також у Додатку №1 до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36.
Як вбачається з позовної заяви, поданої від імені ГУ ДПС у Рівненській області, вона підписана представником заявника - в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Андрієм Троцко, на підтвердження повноваження якого відсутні будь-які документи, зокрема, довіреності, витяги з ЄДР засвідчений належним чином, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи представником заявника долучено не засвідчену копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно 5.26. Відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.
За відсутності у представника юридичної особи відповідного акту, закону, положення, договору чи рішення, яким вони уповноважені діяти в порядку самопредставництва, така особа не має права на реалізацію правосуб'єктності юридичної особи, тобто на підставі відсутності будь-яких документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності, суд позбавлений можливості встановити наявність права на реалізацію правосуб'єктності ГУ ДПС у Рівненській області області.
Таким чином, оскільки позовна заява підписана в.о. начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Андрієм Троцко, в підтвердження повноважень якого не надано доказів, у суду відсутні підстави вважати його законним представником, який наділений правом підпису позовних та інших заяв при зверненні до суду в розумінні ст.55 КАС України, а тому суддя приходить до висновку, що заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до ч. 6 ст.18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Водночас дану заяву позивач подає не через електронний кабінет а в паперовому вигляді.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява підписана представником позивача, який не мав повноважень на представлення інтересів позивача у суді, отже заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Як зазначено в пункті 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та повернути заяву про підтвердження арешту без розгляду, оскільки заява підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.
У зв'язку із чим, заяву Головного управління ДПС у Рівненській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна, слід повернути заявнику та роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Д.Є. Махаринець