про повернення позовної заяви
20 січня 2025 року Київ № 320/49116/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (пр. Повітрофлотський, 76А, м. Київ, 03036, код ЄДРПОУ 35008087), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Солом?янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2014 року ВП №53369487 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2014 року ВП №53369487;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Солом?янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києв Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо ненаправлення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2014 року ВП №53369487 рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Солом?янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно незняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні №53369487 від 09.02.2017, та зобов?язати державного виконавця (службову особу) зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні №53369487 від 09.02.2017.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/49116/24 передана 30.10.2024 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності пропуску, з урахуванням правової позиції суду;
- оформленої належним чином позовної заяви із зазначенням всіх учасників спору, до яких пред'явлено позовні вимоги, та приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України;
- документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов майнового характеру у розмірі 2422,40 грн (за 2 вимоги немайнового характеру), сплаченого на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001; Код класифікації доходів бюджету: 22030101. У рядку “призначення платежу» платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом», ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд», код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304);
- або належних доказів для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
31.12.2024 до суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 11.11.2024.
Розглядаючи дане клопотання в контексті наявності достатніх підстав для відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
Відповідно до пунктів 3, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Судом було встановлено, що позивач оскаржує дії державного виконавця Солом?янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2014 року ВП №53369487 та просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2014 року ВП №53369487.
Суд звертав увагу позивача про некоректність заявлених ним позовних вимог, оскільки в матеріалах справи наявна постанова у ВП №53369487 датована 09.02.2017.
Згідно з п.4 ч.5 ст. 161 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач в цій частині вимоги ухвали про залишення позовної заяви не виконав, оскільки не виправив у позовних вимогах позову дату постанови про відкриття виконавчого провадження; не надав до суду обґрунтувань зазначення у позовних вимогах дати постанови про відкриття виконавчого провадження 09.02.2024, а не 09.02.2017.
Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Позивач в позовній заяві вказує, що тільки 17.06.2024 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначив, що в матеріалах справи наявні заяви позивача, датовані 05.02.2020, 07.09.2022, 07.07.2023, про надання матеріалів виконавчого провадження №53369487.
Отже, позивач був обізнаний щодо наявності постанови про відкриття виконавчого провадження з 05.02.2020, мав можливість скористатись правом оскарження відповідної постанови або бездіяльності щодо ненадання документів виконавчого провадження, проте відповідних дій не вчинив.
Позивачем направлено позовну заяву до суду 27.06.2024, тобто більше ніж через 4 роки після звернення з заявою про надання матеріалів виконавчого провадження, та більше ніж через 7 років після винесення відповідної постанови, враховуючи, що строк звернення до суду з відповідною категорією позовних заяв становить 10 днів.
Позивачем не було надано обґрунтованого клопотання з належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, ухвалою суду від 11.11.2024 суд зазначив, що позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску, з урахуванням висновків суду.
Відносно даного питання позивач у своїй заяві від 31.12.2024 зазначив, що позовна заява подана в межах строку, визначеного ч.2 ст. 287 КАС України, а тому відсутні підстави для подання заяви про поновлення строку звернення до суду. Так, заяви позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №53369487 датовані 05.02.2020, 07.09.2022, 07.07.2023 є доказами сумлінного виконання у відповідності до вимог ч.8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» своїх обов'язків останнім щодо можливості бути обізнаним про хід виконавчого провадження та на здійснення своєчасних процесуальних заходів для запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів. В той же час ці заяви не є доказами на підтвердження того, що позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №53369487. В матеріалах виконавчого провадження, відсутні будь які належні та допустимі докази на підтвердження факту ознайомлення Позивача з матеріалами виконавчого провадження. В період з 09.02.2017 року по 17.06.2024 року позивач не мав можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і тільки 17.06.2024 року, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження №53369487 з ідентифікатором для доступу, отримав можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Таким чином, саме 17.06.2024 року позивач дізнався про порушення його прав, свобод та інтересів при ухвалені постанови про відкриття виконавчого провадження №53369487 а також про порушення його прав, свобод та інтересів пов'язаних із не надсиланням копії зазначеної постанови у відповідності до вимог ст.. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».
Суд відхиляє зазначені пояснення, оскільки вони жодним чином не пояснюють причини відсутності активних дій з боку позивача з метою захисту свого порушеного права у досить значний проміжок часу (більше 7 років після відкриття виконавчого провадження).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2022 №560/15534/21.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
Щодо звільнення від сплати судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в 2024 році дорівнює 1211,20 грн.
Позивачем у позові було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору через перебування у скрутному матеріальному становищі.
На підтвердження позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.06.2024, відповідно до яких за період 1 квартал 2023 по 1 квартал 2024 інформація щодо нарахованого (виплаченого) доходу відсутня.
Суддя в ухвалі від 11.11.2024 зазначив, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні, оскільки не підтверджені належними доказами в повному обсязі.
Позивач у своїй заяві від 31.12.2024 наполягає на звільненні його від сплати судового збору через перебування у скрутному матеріальному становищі, на підтвердження чого посилається на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 06.06.2024, відповідно до яких за період 1 квартал 2023 по 1 квартал 2024 інформація щодо нарахованого (виплаченого) доходу відсутня.
Отже, позивач, на виконання ухали про залишення позовної заяви без руху від 11.11.2024, посилається на ті самі обставини та докази звільнення його від сплати судового збору, що і при поданні позову.
Так, питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору з тих самих підстав і мотивів було розглянуто судом в ухвалі суду від 11.11.2024, де суд зазначив про недостатність доказів на підтвердження скрутного становища позивача.
Надані до суду Довідка про склад сім'ї, Довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, Довідка про нарахування субсидій, Довідка про надання соціальної допомоги не береться судом в якості належних доказів, оскільки складені та підписані самим позивачем.
Інших відомостей та/або доказів відносно даного питання позивачем до суду не надано.
Також відсутні і докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 11.11.2024 як в частині сплати судового збору, приведенням позовних вимог у відповідності до вимог ст. 287 КАС України, так і в частині недоведеності суду поважності причин пропуску звернення до суду.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 20.01.2021 № 9901/258/20 (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Парненко В.С.