20 січня 2025 року № 320/9055/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Приватного підприємства «Самсоне» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень, -
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 у справі №320/9055/24 позовну заяву Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві: №00663120901 від 24.10.2023 року на суму 1006999,50 грн.; №200663150901 від 24.10.2023 року на суму 203916,85 грн.
В іншій частині вимог позову - відмовлено.
Стягнуто на користь Приватного підприємства «Самсоне» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 18163,74 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 34 250 грн.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки судове рішення у справі № 320/9055/24 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення, також, здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
До заяви про стягнення витрат на правничу допомогу додано:
- копію договору №08/01/24 про надання правової (правничої) допомоги від 08.01.2024;
- додаток №01 до договору «вартість правничої допомоги» від 08.01.2024;
- копію рахунку на оплату №01 від 19.06.2024;
- копії актів надання правничої допомоги №01 від 10.01.2024, №02 від 19.01.2024, №03 від 27.01.2024, №04 від 23.02.2024, №05 від 04.03.2024, №06 від 19.06.2024.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Верховним судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.
Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження виконання умов договору №08/01/24 від 08.01.2024 про надання правничої допомоги надані до суду копії актів надання правової допомоги№01 від 10.01.2024, №02 від 19.01.2024, №03 від 27.01.2024, №04 від 23.02.2024, №05 від 04.03.2024, №06 від 19.06.2024, відповідно до яких адвокатом надані наступні послуги:
- підготовка та направлення адвокатом Андрусенком К.І. до Головного управління ДПС у м. Києві адвокатського запиту №08/01/24 - 1 год. 1000 грн;
- підготовка та направлення адвокатом Андрусенком К.І. до Головного управління ДПС у м. Києві адвокатського запиту №16/01/24-1 та до АТ «Укрпошта» адвокатського запиту №16/01/24-2 - 2 год. 1000 грн;
- підготовка та направлення адвокатом Андрусенком К.І. до Головного управління ДПС у м. Києві адвокатського запиту №25/01/24 - 1 год. 1000 грн;
- підготовка позовної заяви - 12 год. 30 хв. - 18 750 грн;
- виїзд адвоката Андрусенка К.І. до Київського окружного адміністративного суду для подання позовної заяви - 1 год. 30 хв 1500 грн;
- підготовка та направлення до Київського окружного адміністративного суду заяви про усунення недоліків позовної заяви - 30 хв. 500 грн;
- підготовка заяви про долучення доказів понесення витрат позивача на професійну правничу допомогу та винесення додаткового рішення - 8 год. 30 хв. 8500 грн.
Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов'язані з розглядом адміністративної справи.
Такі послуги, як підготовка та направлення адвокатом адвокатських запитів, виїзд адвоката до суду не підлягають відшкодуванню, оскільки не пов'язані з безпосереднім представництвом адвоката в суді, вказані послуги є складовою підготовки адвоката для розгляду справи, ознайомлення його з документами позивача для можливості надання правової допомоги позивачу в суді та підготовки заяв по суті справи.
Така послуга як підготовка та направлення до Київського окружного адміністративного суду заяви про усунення недоліків позовної заяви не підлягає відшкодуванню судом, оскільки відповідна послуга спрямована на приведення у відповідність позовної заяви до норм Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок неналежного складання позовної заяви адвокатом.
В даному випадку, адвокатом не доведено неминучості та необхідності відшкодування витрат на складання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідна заява не впливає на суть розгляду заявленого позову та складена вже після прийняття судом рішення з метою відшкодування витрат на правову допомогу, а не для надання позивачу послуг, пов'язаних з розглядом справи по суті за заявленою позовною заявою.
Вказана послуга надана адвокатом в межах власної оплатної діяльності, та не потребує витрачення такої кількості часу, визначеної адвокатом.
Стосовно послуги - підготовка позовної заяви, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №320/9055/24 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000,00 гривень за підготовку позовної заяви та відповіді на відзив.
Судом встановлено, що визначені адвокатом дії в акті наданих послуг є частково доведеними та підлягають частковому задоволенню судом у загальному розмірі на суму 5000 грн.
Вказана сума у розмірі 5000 грн. є співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст. 243, 252 КАС України, суд-
Заяву представника Приватного підприємства «Самсоне» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Приватного підприємства «Самсоне» до Головного управління ДПС в м. Києві про скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління ДПС у місті Києві на користь Приватного підприємства «Самсоне» судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Парненко В.С.