про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2025 року м. Київ № 320/1938/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 04053) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код 42098368 сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання щодо повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості в розмірі 36 738 грн., на вказаний позивачем рахунок;
- стягнути на користь ОСОБА_1 вартість сплаченого судового збору (1211.2 грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 зазначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пунктів 55, 56, 57 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 зазначено, що відомості з Державного реєстру прав формуються виключно за допомогою програмних засобів його ведення з обов'язковим присвоєнням індексного номера, фіксацією дати та часу їх формування.
Відомості з Державного реєстру прав формуються у формі:
1) інформації з Державного реєстру прав про: зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень); про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав; документи реєстраційної справи;
2) витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав.
Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень) містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень.
За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав, крім відомостей, передбачених абзацом першим цього пункту, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід'ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
Позивачка до матеріалів справи надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, про об'єкти та суб'єктів таких прав (обтяжень), яка містить станом на дату формування витягу, а саме: 29.07.2024, відомості про зареєстровані речові права, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відомості з його невід'ємної архівної складової частини, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав, їх обтяжень.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 особа придбаває житло вперше, що підтверджується, зокрема, даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Проте, позивачкою таких доказів також до позовної заяви не подано.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Також, позивач надала лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.05.2023 № 2600-0603-8/92256 щодо повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, яким позивачці відмовлено у складенні подання про повернення збору ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю підстав, а також зазначено про можливість оскарження цього рішення у судовому порядку.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином про порушення свого права на повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: про відмову у поверненні такого, позивач дізналася отримавши лист відповідача від 10.05.2023.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вказані недоліки позивачка може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду документів на підтвердження придбання житла вперше, а також подати заяву в суд про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачці термін для усунення недоліків позовної заяви та для подачі заяви в суд про поновлення строку звернення до адміністративного суду - десять днів з моменту отримання ухвали.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачці. Роз'яснити позивачці, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.