20 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/51/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
на рішення Господарського суду Вінницької області (Міліціанов Р.В.)
від 01.07.2024
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Маціщук А.В., Петухов М.Г., Бучинська Г.Б.)
від 05.11.2024 (повний текст складений 10.12.2024)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до: 1. Приватного підприємства "Арт Хаус Мілленіум",
2. ОСОБА_1
про стягнення 2 254 713,08 грн неустойки та витребування транспортного засобу,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Арт Хаус Мілленіум" (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) (разом - Відповідачі) про стягнення 2 254 713,08 грн неустойки та витребування транспортного засобу.
2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24:
- відмовлено повністю у задоволенні позову про солідарне стягнення з Відповідачів неустойки за невиконання обов'язку повернути об'єкт лізингу у зв'язку з достроковим припиненням договору лізингу від 25.06.2013 №00007768 (далі - Договір) у сумі 2 254 713,08 грн, яка нарахована на підставі частини другої статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за період з 01.01.2021 по 31.12.2023;
- відмовлено повністю у задоволенні позову до Відповідача-1 у частині вимог про витребування транспортного засобу та зобов'язання передати його власнику - Позивачу, зокрема: VW Touareg NF 3.0 I V6 TDI, 2013 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (далі - Транспортний засіб).
3. 30 грудня 2024 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково:
- стягнути з Відповідача-1 на користь Скаржника неустойку, передбачену частиною другою статті 785 ЦК України, яка станом на 31 грудня 2023 року становить 2 254 713,08 грн, за невиконання обов'язку повернути об'єкт лізингу у зв'язку з достроковим припиненням Договору;
- витребувати у Відповідача-1 Транспортний засіб та зобов'язати передати його власнику - Скаржнику.
Скаржник також просить стягнути з Відповідача-1 на свою користь судові витрати, понесені в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, а саме судовий збір та витрати на правничу допомогу.
4. 31 грудня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний суд" подав клопотання про долучення доказів сплати судового збору в розмірі 54 113,11 грн (платіжна інструкція від 27.12.2024 №0051016627).
5. Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
6. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
7. Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
8. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, пункти 52, 54-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19).
9. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
10. Предметом позову в цій справі є дві самостійні вимоги майнового характеру, про задоволення яких Скаржник також просить у прохальній частині касаційної скарги:
1) стягнення грошових коштів - неустойки в розмірі 2 254 713,08 грн;
2) витребування майна - Транспортного засобу.
11. Отже, Скаржник мав сплатити за першу позовну вимогу судовий збір у розмірі 33 820,70 грн (2 254 713,08 грн х 1,5%).
12. Щодо другої позовної вимоги, як вже було зазначено, ціна позову розраховується, виходячи з вартості витребуваного майна. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання Договору Скаржник передав Відповідачу-1 за актом прийому-передачі від 08.07.2013 Транспортний засіб, вартість якого становить 724 744,36 грн.
13. Отже, за другу позовну вимогу, пов'язану з витребуванням Транспортного засобу у Відповідача-1, Скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 10 871,17 грн (724 744,36 х 1,5%).
14. Відповідно, загальна сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в цій справі, становить 44 691,87 грн (33 820,70 грн + 10 871,17 грн).
15. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
16. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовій сбір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
17. З огляду на зазначене, враховуючи вказаний коефіцієнт, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 71 506,99 грн (44 691,87 грн х 200 % х 0,8).
18. Разом із тим Скаржник сплатив судовий збір у розмірі 54 113,11 грн, тобто на 17 393,88 грн менше від необхідної суми (71 506,99 грн - 54 113,11 грн).
19. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
20. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" (пункт 57).
21. Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Kreuz v. Poland" (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
22. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
23. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
24. Для усунення недоліків касаційної скарги Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 17 393,88 грн.
25. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
26. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
27. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства, отже підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України у зв'язку з несплатою судового збору у встановленому законом розмірі.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі №902/51/24 залишити без руху.
2. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" усунути недоліки, встановлені в ухвалі, у такий спосіб:
- подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 17 393,88 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі №902/51/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська