іменем України
Справа № 210/4875/24
Провадження № 1-кп/210/277/25
20 січня 2025 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за яким повідомлено про підозру:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянка України, має середню освіту, незаміжня, не має на утримані дітей, не працевлаштована, інвалідності не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима
у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України,-
На початку травня 2024 в вечірній час доби (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), ОСОБА_4 , перебуваючи на території Коксохімічного кладовища, що знаходиться по вул. Нікопольського Шосе в Металургійному районі м. Кривого Рогу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі (згідно положень із ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» могила визначена як місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом), підійшла до місця поховання ОСОБА_7 , 1958-2020 роки життя, ОСОБА_8 , 1960-2023 роки життя, ОСОБА_9 , 1925-1998 роки життя, ОСОБА_10 , 1925-2014 роки життя, ОСОБА_11 , 1985-2024 роки життя, діючи умисно, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, посягаючи на громадську мораль, а також честь і гідність померлих, нехтуючи людськими цінностями та загальноприйнятими моральними принципами, традиціями і релігійними положеннями щодо поховання померлих та вияву неповаги до пам'яті покійних, застосовуючи заздалегідь приготовлену електричну акумуляторну болгарку, демонтувала, після чого здійснила крадіжку металевої огорожі вищезазначеного місця поховання, загальною довжиною 16 метрів. Далі, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на вчинення наруги над могилами, з корисливих мотивів, викрадені з могили предмети вона обернула на свою користь, реалізувавши їх та отримавши таким чином матеріальну вигоду, чим осквернила пам'ять померлого та спричинила моральні страждання близьким.
Відповідальність за вказане діяння передбачена ч. 3 ст. 297 КК України, за ознаками незаконного заволодіння предметами, що знаходяться на могилі з корисливих мотивів.
В ході судового засідання сторони повідомили суд про укладання угоди про визнання винуватості та надали суду угоду про визнання винуватості від 26.08.2024 року у даному кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченою (надалі-сторони) згідно з якою останняповністю визнала свою вину у зазначеному діянні, погоджується з призначеним покаранням.
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.3 ст.297 КК України у вигляді 4 років обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України,оскільки обвинувачена під час досудового слідства беззаперечно визнала вину, активно сприяла розкриттю злочину, таке покарання буде достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.
Сторони розуміють, наслідки укладання та затвердження означеної угоди для сторін відповідно до ст. 473 КПК України, що стверджується їх підписами в угоді та поясненнями в судовому засіданні.
Обвинувачена розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону і будь-якого положення укладеної угоди.
Обвинувачена розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
В судовому засіданні сторони (у т.ч.-захисник) угоду підтримали, просили її затвердити. Відповідно до умов угоди, обвинувачена визнала себе винною у скоєнні даного злочину у повному обсязі.
В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.6 ст.474 КПК України, шляхом отримання пояснень сторін, яким у встановленому порядку роз'яснені їх права, переконався, що укладання угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В судовому засіданні суд, відповідно до вимог ч.7 ст.474 КПК України, перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону та встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст. 468-472 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, немає обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Зазначена в угоді міра покарання лежить у межах санкції, передбаченої ч.3 ст.297 КК України, у якій обвинувачена визнала себе винною, міра покарання відповідає обставинам справи, характеристиці особи, що вчинила злочин, його тяжкості та ступеню суспільної небезпеки як самої особи, так і вчиненого нею діяння.
На підставі викладеного суд вважає, що угода, укладена сторонами у даному кримінальному провадженні підлягає затвердженню.
Запобіжний захід на даний момент відсутній.
Речові докази та документально підтверджені судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 369-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26.08.2024 року у даному кримінальному провадженні між обвинуваченою ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 .
Визнати ОСОБА_6 винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.297 КК України та призначити визначене угодою покарання у вигляді 4 (чотирьох) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком у 2 (два) роки , якщо вона протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно п.п.п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на засуджену обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися в уповноважений орган з питань пробації для реєстрації.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст.394 КПК України через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу впродовж 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1