Справа № 932/7445/24
Провадження № 1-кп/932/512/24
20 січня 2025 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за №12024041640001071 від 17.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 ,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на наявність наступних ризиків, які під час судового провадження не змінились та продовжують існувати.
Сторона обвинувачення вважає, що на час подання цього клопотання продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ст. 177 КПК України:
- ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому розуміючи тяжкість покарання може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- обвинувачений може впливати на свідків з метою зміни ними своїх показань, оскільки знає свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- ОСОБА_5 має судимість, тобто схильний до вчинення нових злочинів, зокрема, корисливих, не має офіційного джерела доходу, а тому наявний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Тобто, стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо обвинуваченого у зв'язку із наведеними ризиками, зібраними матеріалами кримінального провадження та об'єктивною неможливістю суду завершити судовий розгляд до закінчення терміну дії запобіжного заходу обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , просив суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки на сьогоднішній день ризики зменшилися. В обґрунтування своєї позиції захисник додав, що потерпілий вже допитаний, один зі свідків є другом-очевидцем обвинуваченого, а інші не бачили безпосередньо момент вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (частина перша статті 183 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 КПК України знайшли своє підтвердження.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , зокрема, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти власності, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, може здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом. Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Окрім того, враховуючи те, що обвинуваченому інкриміновано, зокрема, злочин проти власності, та враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків та офіційного працевлаштування останнього, суд дійшов висновку, про ймовірність вчинення обвинуваченими іншого корисливого злочину.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
Правова позиція сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із посиланням захисника ОСОБА_4 на те, що одним свідком у кримінальному провадженні є друг ОСОБА_5 , а інші, навіть, не бачили момент вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, не може бути безумовною підставою та відповідно покладена в основу такого процесуального рішення як зміна запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, оскільки на сьогоднішній день свідки не допитані судом, а твердження сторони захисту з приводу обізнаності свідків щодо вчиненого ОСОБА_5 одного з кримінальних правопорушень є суб'єктивним припущенням захисника та не може бути оцінена судом до момент виходу до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2024 року було продовжено запобіжний захід ОСОБА_5 із визначенням мінімально можливого розміру застави щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого а також факт того, що обвинуваченому в якості альтернативного запобіжного заходу обрана застава у мінімально можливому розмірі, суд вважає за необхідне залишити розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 березня 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою є 20 березня 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 60 560 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп. ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1