ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2025Справа № 910/12517/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 183 710,24 грн.,
Суддя Ломака В.С.
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, Оператор ГТС) про стягнення 172 445,83 грн. попередньої оплати за договором транспортування природнього газу від 18.12.2019 року № 1910000260/3866-756-19, 3 675,07 грн. 3 % річних та 7 589,34 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неповерненням Оператором ГТС здійсненої позивачем попередньої оплати за Договором у добровільному порядку, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат.
Також позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат останнього на професійну правничу допомогу в даній справі становить 18 371,02 грн., а докази на підтвердження такого розміру будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою від 15.10.2024 року господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.
16.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства від 16.10.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 17.10.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/12517/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Оператора ГТС на позовну заяву від 30.10.2024 року, в якому останній зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог позивача. Крім того, Оператор ГТС просив суд відмовити позивачу у відшкодуванні понесених ним витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
06.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 06.11.2024 року на відзив відповідача на позовну заяву. Означена заява по суті спору прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
12.11.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Оператора ГТС від 11.11.2024 року.
Рішенням від 25.12.2024 року господарський суду міста частково задовольнив вимоги Товариства та стягнув з Оператора ГТС на користь позивача 172 443,20 грн. попередньої оплати, 3 675,07 грн. 3 % річних, 7 589,34 грн. інфляційних втрат і 3 027,96 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти пред'явлених Товариством вимог суд відмовив.
30.12.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Оператора ГТС від 30.12.2024 року № ТОВВИХ-24-20332 проти заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/12517/24.
08.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у цій системі 08.01.2025 року заява позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій Товариство просило суд стягнути з Оператора ГТС на його користь витрати на оплату послуг професійної правничої допомоги у розмірі 21 000,00 грн.
Крім того, у вказаній заяві позивач просив суд поновити пропущений процесуальний строк на подання означеної заяви з доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу. Обґрунтовуючи наведене клопотання, позивач вказував, що рішення господарського суду міста Києва від 25.12.2024 року в справі № 910/12517/24 було доставлено в електронний кабінет Товариства 25.12.2024 року о 14:27 год. 27.12.2024 року представник позивача підготував заяву про стягнення з Оператора ГТС витрат на професійну правничу допомогу в даній справі, проте помилково направив її до господарського суду Полтавської області для долучення до матеріалів справи № 917/1706/24. Зважаючи на наведенні обставини, а також враховуючи введення на території України воєнного стану, планові відключення електроенергії у Харківській області, відсутність інтернету, Товариство просило суд поновити йому строк на подання заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення у справі № 922/467/24.
Розглянувши подану Товариством заяву із зазначенням підстав поновлення пропущеного строку на її подання, господарський суд міста Києва не визнає наведені позивачем доводи поважними і такими, що дають підстави для поновлення цього строку, з огляду на таке.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/12517/24 було ухвалене (а також отримане Товариством) 25.12.2024 року, у зв'язку з чим останнім днем для подання позивачем доказів на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу в цій справі було 30.12.2024 року.
Проте, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/12517/24 разом з доказами на підтвердження розміру відповідних витрат позивача Товариство сформувало у системі "Електронний суд" та направило до господарського суду міста Києва лише 08.01.2025 року, тобто зі значним пропуском встановленого процесуального строку.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
У той же час, твердження позивача про помилкове направлення його представником 27.12.2024 року заяви про стягнення з Оператора ГТС витрат на професійну правничу допомогу в даній справі до господарського суду Полтавської області для долучення до матеріалів іншої справи - № 917/1706/24, не можуть бути визнані судом об'єктивно непереборними обставинами, що перешкоджали Товариству вчасно подати таку заяву до господарського суду міста Києва.
Посилання позивача на введення на території України воєнного стану, планові відключення електроенергії у Харківській області та відсутність інтернету також оцінюються судом критично.
Так, положення Господарського процесуального кодексу України не визначають конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому, з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні (постанова Верховного Суду від 25.08.2022 року в справі № 873/56/22).
У постанові від 25.10.2022 року в справі № 585/2494/18 Верховний Суд звернув увагу, що відповідно до усталеної судової практики під поважними причинами пропуску строку слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Судом враховано, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який надалі був продовжений та наразі діє.
Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У постанові від 10.11.2022 року в справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт дії воєнного стану не зупиняє процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відтак, є недостатнім в клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків посилання всього лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу чи поновлення процесуальних строків.
У той же час, звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку на подання заяви з доказами на підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги, Товариство не надало жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на подання цієї заяви був зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку із введенням воєнного стану. Докази, які свідчать про пропуск позивачем такого строку внаслідок відключення електроенергії у Харківській області чи відсутності інтернету, у матеріалах справи також відсутні.
Суд також звертає увагу Товариства на те, що його посилання на помилкове направлення 27.12.2024 року заяви про стягнення з Оператора ГТС витрат на професійну правничу допомогу до господарського суду Полтавської області для долучення до матеріалів справи № 917/1706/24 з одночасним твердженням про пропуск строку на подання заяви з доказами на підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги внаслідок відключення електроенергії у Харківській області та відсутності інтернету, є суперечливими та взаємовиключними, а відтак не беруться судом до уваги.
Слід зазначити, що встановлене процесуальним законодавством право на відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що у клопотанні про поновлення строку Товариством не зазначено об'єктивних обставин, що ускладнили та унеможливили подання відповідної заяви з доказами на підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги протягом встановленого строку, як і не подано відповідних доказів на підтвердження обставин об'єктивної неможливості вчасного подання такої заяви, господарський суд міста Києва визнає наведені в заяві підстави пропуску цього строку неповажними та відмовляє у її задоволенні.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
В силу частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без розгляду.
Керуючись статтями 118, 119, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" про поновлення процесуального строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" від 08.01.2025 року про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/12517/24 з доказами на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу залишити без розгляду.
3. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.01.2025 року.
Суддя В.С. Ломака