ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.01.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1092/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Боди Ігоря Михайловича,
про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 48 168,37 грн., з них: 39 880,71 грн. - основний борг, 6161,20 грн.- інфляційні, 1873,96 грн. - 3 % річних, 252,50 грн. - пеня
представники сторін в судове засідання не з'явились
установив: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Боди Ігоря Михайловича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 48 168,37 грн., з них: 39 880,71 грн. - основний борг, 6161,20 грн.- інфляційні, 1873,96 грн. - 3 % річних, 252,50 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості послуг за постачання теплової енергії. За порушення строків оплати за теплову енергію відповідачу нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні збитки.
Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка від 23.12.2024 про доставку електронного листа до його електронного кабінету.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Правом на подання відзиву на позов не скористався. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.12.2024, що підтверджується Рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення №06 009 958 002 06.
Відповідно до ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За наведеного та беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов'язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Фактичні обставини справи вказують на те, що відповідно до Витягу про державну реєстрацію №31532968 від 04.10.2011 офіс та перукарня (далі - нежитлове приміщення), площею 49,1 кв.м., реєстраційний номер 8484904, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за Бодою Ігорем Михайловичем на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.09.2011 (частка власності: 1/1).
Вказане нежитлове приміщення розміщене в межах зовнішніх стін житлового будинку за адресою Гетьмана Мазепи,66. Вказаний житловий будинок технічно під'єднаний до зовнішніх теплових інженерних мереж ДМП "ІФТКЕ" та забезпечується тепловою енергією, що надається вказаним підприємством.
Форма типового індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії що є публічним договором приєднання затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.
Відповідно до п. 5 Індивідуального договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно з п. 30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
В п. 31 Індивідуального договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Відповідно до наказу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 271 від 01.12.2021, для абонентів ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з 01.12.2021 встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постання теплової енергії, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами у розмірі: 10,70 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії без приладів обліку та 12,62 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії за наявності приладів обліку.
За змістом п. 32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуального договору).
Згідно з п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
В п. 45 Індивідуального договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно наявних в матеріалах справи документів, у період з 01.12.2021 по 01.10.2024, ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" забезпечувало тепловою енергією житловий будинок по вул. Г. Мазепи, 66, м. Івано-Франківськ.
У відповідача, як власника нежитлового приміщення на вул. Г. Мазепи, 66 в м. Івано-Франківськ у період з грудня 2021року по жовтень 2024 року виникло зобов'язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення.
Для ідентифікації споживача виконавцем комунальної послуги - ДМП "ІФТКЕ" застосовується внутрішня ідентифікація абонентського номера споживача. Споживачу присвоєно номер договору 129.0, який вказується в рахунках-фактурах.
Позивачем сформовано рахунки на оплату наданих послуг за період з 01.12.2021 по 01.10.2024.
Претензійною вимогою 06/444 від 12.04.2023 позивач звертався до відповідача, в якій вимагав сплату боргу за поставлену теплову енергію в період з 01.12.2021 по 01.04.2023 у розмірі 24429,18 грн. (докази направлення містяться в матеріалах справи).
Однак, відповідач заборгованість не сплатив, відповіді на претензію не надав та надалі не здійснював оплату вартості послуг за постачання теплової енергії, внаслідок чого утворилась заборгованість за постачання теплової енергії в період з грудня 2021 року по жовтень 2024 року розмірі 39 880,71 грн.
Предметом позову є стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 48 168,37 грн., з них: 39 880,71 грн. - основний борг, 6161,20 грн.- інфляційні, 1873,96 грн. - 3 % річних, 252,50 грн. - пеня.
В пунктах 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
За змістом ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Співвласники приміщень житлового будинку на вул. Г. Мазепи, 66, який був підключений до мереж централізованого опалення, до 31.10.2021 не визначилися з моделлю договірних відносин з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".
За наведених обставин, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги" індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Індивідуальний договір) є укладеним з 01.12.2021 та обов'язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
За змістом ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Згідно з ст. 634 ЦК України, договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021 на підставі якого між сторонами по справі виникли правовідносини за своєю правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на встановлені судом обставини, у відповідача, як власника нежитлового приміщення на вул. Г. Мазепи, 66 в м. Івано-Франківськ за період з 01.12.2021 по 01.10.2024 виникло зобов'язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб.
Загальна сума заборгованості за вказаний період складає 39880,71 грн., що підтверджується копіями рахунків яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В порушення умов договору відповідач оплату за надані йому позивачем послуги не здійснював.
Доказів оплати отриманих послуг чи заперечень щодо наявності боргу за отримані послуги з постачання теплової енергії відповідач не подав.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 39 880,71 грн за поставлену теплову енергію за період з грудня 2021 року по жовтень 2024 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В індивідуальному договорі про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення (п. 45).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 252,50 грн. пені, 1873,96 грн. 3% річних та 6161,20 грн інфляційних втрат.
Суд здійснивши перевірку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат встановив про правомірність та арифметично вірне їх нарахування.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату розгляду позовних вимог (позов задоволено в повному обсязі) судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Фізичної особи-підприємця Боди Ігоря Михайловича про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 48 168,37 грн., з них: 39 880,71 грн. - основний борг, 6161,20 грн.- інфляційні, 1873,96 грн. - 3 % річних, 252,50 грн. - пеня - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Боди Ігоря Михайловича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вул. Б. Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76009, код 03346058) 48 168,37 грн. - заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, з них: 39 880,71 грн. - основний борг, 6161,20 грн.- інфляційні, 1873,96 грн. - 3 % річних, 252,50 грн. - пеня та 3 028,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.01.2025
Суддя С. М. Кобецька