номер провадження справи 9/194/24
10.01.2025 Справа № 910/16072/23
м.Запоріжжя
За позовом: Фермерського господарства «Калина», код ЄДРПОУ 30796648
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей», код ЄДРПОУ 41255380
про стягнення суми 244604,59 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
Фермерське господарство «Калина» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» загальної суми 244604,59 грн, яка складається з: суми 142 191,63 грн основного боргу, суми 60 783,98 грн пені, суми 34125,94 грн інфляційних втрат та суми 7 503,04 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2023 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16072/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 позов Фермерського господарства «Калина» у справі № 910/16072/23 задоволено частково.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Прометей» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/16072/23 скасовано. Справу №910/16072/23 передано до Господарського суду Запорізької області для розгляду.
Матеріали справи № 910/16072/23 із супровідним листом від 28.10.204 надійшли до Господарського суду Запорізької області 04.11.2024.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04.11.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи № 910/16072/23 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.11.2024 справу №910/16072/23 прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 9/194/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 08.11.2024 у справі № 910/16072/23 позовну заяву Фермерського господарства «Калина» на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.11.2024, після усунення позивачем недоліків, судом постановлено ухвалу про продовження розгляду справи № 910/16072/23.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання ТОВ «Компания Прометей» взятих на себе зобов'язань за Договором поставки сільськогосподарської продукції № 66556 від 02.02.2022 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 142191,63 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суми пені, інфляційних втрат та 3% річних. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 525, 612, 624 ЦК України, ст.ст. 20, 216, 232 ГК України та умовами договору поставки та Специфікації № 1 від 02.02.2022, яка є додатком до цього договору. В позовній заяві, в тому числі, зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складає 35000,00 грн (здійснена часткова оплата 10000,00 грн) та вказано, що документальне підтвердження повної оплати буде подано в порядку та строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.11.2024 через систему «Електронний суд», проти позову заперечив. В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, зазначив, що п. 10.2.2 договору передбачено відкладальну умову для виникнення обов'язку у Покупця за цим договором. Докази виконання позивачем п.10.2.2. договору, зокрема в частині надання відповідачеві оригіналу акта (актів) перерахунку ціни, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, на думку відповідача, умовами договору передбачено відкладальну умову щодо здійснення оплати за договором та відсутні обставини, які б свідчили про виникнення у Покупця обов'язку з оплати. У зв'язку із цим відсутні порушення умов договору відповідачем, тому нарахування будь-яких санкцій за договором є безпідставним та необґрунтованим. Також відповідач звернув увагу на математичну неправильність нарахувань штрафних санкцій та прострочення строків позовної давності. Крім того, у відзиві вказано, що з огляду на те, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою реєстрації місцезнаходження відповідача є м. Миколаїв, відповідно до ст.ст. 27-31 ГПК України дана справа підлягає передачі до Господарського суду Миколаївської області. Також у відзиві вказано, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, витрати на правову допомогу складають 15000,00 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю; застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені; справу №910/16072/23 направити до Господарського суду Миколаївської області за встановленою підсудністю; покласти на позивача усі судові витрати, в т.ч. витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Судом відхилено викладене у відзиві клопотання відповідача про направлення справи №910/16072/23 до Господарського суду Миколаївської області за встановленою підсудністю, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Як зазначалось вище, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 справу № 910/16072/23 передано для розгляду до Господарського суду Запорізької області. При цьому, за змістом вказаної постанови, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» у своїй апеляційній скарзі в т.ч. зауважувало на тому, що дана справа мала бути передана за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області за місцезнаходженням Товариства. Колегія суддів апеляційної інстанції, оцінивши в тому числі зазначені доводи відповідача, дійшла до висновку, що спір у вказаній справі як такий, що виник з договору, в якому визначено місце виконання - Запорізька область, Пологівский р-н, м. Пологи, вул. Ломоносова, 4 (ч. 5 ст. 29 ГПК України) має бути переданий для розгляду до Господарського суду Запорізької області.
Отже судом апеляційної інстанції надано оцінку обставинам щодо визначення підсудності даної справи №910/16072/23. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у справі № 910/16072/23 набрала законної сили 03.10.2024 та в касаційному порядку не оскаржувалась.
З огляду на вищевикладене, справа 910/16072/23 підлягає розгляду Господарським судом Запорізької області. У задоволенні клопотання відповідача про направлення справи №910/16072/23 для розгляду до Господарського суду Миколаївської області судом відмовлено.
10.01.2025 справу розглянуто, за наслідками розгляду справи прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
02.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей» (Покупець, відповідач у справі) та Фермерським господарством «Калина» (Продавець, позивач у справі) був укладений Договір поставки сільськогосподарської продукції №66556 (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію (надалі - товар) (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2, п. 3.1 Договору, найменування та загальна кількість товару, що поставляється за даним, договором, визначається сторонами у Специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (надалі - Специфікація). Кількість та ціна товару, що поставляється за даним Договором, встановлюються Специфікацією.
В п. 4.1 Договору визначено, що умови поставки товару будуть визначені у Специфікації до Договору на відповідну партію товару. Поставка товару може здійснюватись на умовах EXW, FCA, СРТ (в розумінні «Інкотермс-2010»).
Згідно з п. 4.8 Договору для підтвердження поставки Продавцем надаються наступні документи: - рахунок-фактура на товар, що поставляється за Договором, із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, загальної суми без ПДВ, суми ПДВ, всього до сплати; - видаткова накладна на товар; - податкова накладна, виписана на товар та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до діючого законодавства України; - товарно-транспортні накладні, що оформлені відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 5.1 Договору, якщо інші умови оплати не погоджені сторонами у Додатковій угоді, Покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок Продавця в наступному порядку:
- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно умов цього Договору, підписання сторонами специфікації до Договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписаної видаткової накладної;
- 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022, а в частині зобов'язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами (п. 9.1 Договору).
02.02.2022 сторонами було підписано Специфікацію № 1 до Договору поставки (Додаток до договору), в якій узгоджено поставку товару: соняшник за ціною за 1 т з ПДВ - 20313,09 грн; кількість товару - 50,00 т; загальна вартість з ПДВ - 1015654,50 грн, сума ПДВ 14% - 124729,50 грн. Строк поставки товару - до 03 лютого 2022 включно.
Матеріали справи свідчать, що на виконання Договору позивач здійснив поставку відповідачу вищевказаного товару на суму 1015654,50 грн згідно з видатковою накладною № РН-0000001 від 02.02.2022, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками (копія міститься в матеріалах справи). Також було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 02.02.2022 на суму 1015654,50 грн.
Згідно з фільтрованою банківською випискою за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 08 та 09 лютого 2022 року ФГ «Калина» було перараховано на рахунок ТОВ «Компания Прометей» оплату за соняшник згідно рахунку №СФ-0000001 від 02.02.2022 в сумі 550000,00грн та 323462,87 грн відповідно. Всього перераховано загальну суму 873462,87 грн, що становить 86% вартості Товару.
Фермерським господарством «Калина» в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) була зареєстрована податкова накладна від 02.02.2022 на суму 1015654,50 грн з ПДВ (дата реєстрації 17.02.2022 за № 9034419053), що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Копії податкової накладної та квитанції про реєстрацію містяться в матеріалах справи.
У позовній заяві зокрема зазначено, що з огляду на реєстрацію податкової накладної 17.02.2022, у відповідності до умов п. 5.1 Договору кінцевий строк розрахунку за поставлений товар мав відбутися 22.02.2022.
Позивачем у позові також вказано, що ним була направлена відповідачу претензія, відповідь на яку відповідач не надав та зобов'язання з перерахування боргу в розмірі 142191,63 грн не виконав.
У зв'язку з тим, що ТОВ «Компания Прометей» не здійснило остаточну оплату за отриманий товар, позивач звернувся з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 910/16072/23.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом вище, відповідач здійснив часткову оплату товару в розмірі 873 462,87грн (86% вартості Товару). 02.02.2022 отримав товар згідно з видатковою накладною № РН-0000001.
17.02.2022 Фермерським господарством «Калина» в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) була зареєстрована податкова накладна від 02.02.2022 на суму 1015654,50грн з ПДВ (дата реєстрації 17.02.2022 за № 9034419053).
Отже, враховуючи умови п. 5.1 Договору, Покупець (відповідач) повинен був здійснити остаточну оплату товару - 14% вартості товару у розмірі 142191,63 грн, протягом 3-х робочих днів після здійснення Продавцем (позивачем) реєстрації податкової накладної (17.02.2022), відтак здійснити остаточний розрахунок відповідач мав до 22.02.2022 включно.
Проте повну оплату за отриманий товар відповідач не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 142191,63 грн.
Посилання відповідача у відзиві на умови п. 10.2.2 Договору, як на відкладальну умову для здійснення оплати за товар, суд вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.
Так, за змістом вищевказаного пункту Договору передбачено, що відкладальною умовою для виникнення обов'язків у Покупця за цим Договором є надання Продавцем Покупцю оригіналів наступних документів: даного Договору; Специфікації до даного Договору; видаткової накладної за даним Договором; Акту перерахунку ціни.
Докази надання Акту перерахунку ціни, як зазначив відповідач, в матеріалах справи немає.
Разом з тим, як слідує зі змісту п. 2.4, п. 2.5 Договору, Акт перерахунку ціни (її зменшення) підписується сторонами у разі поставки товару, що не відповідає якісним показникам, визначеним у Специфікації до договору. При цьому Акт перерахунку складається та надається на підписання Покупцем Постачальнику.
Товар (соняшник у кількості 50 т) поставлений ФГ «Калина» за видатковою накладною № РН-0000001 від 02.02.2022 на суму 1015654,50 грн був прийнятий ТОВ «Компания Прометей» без зауважень, що виключає необхідність складання відповідного Акту перерахунку ціни.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Як встановлено судом вище, заборгованість відповідача з оплати за поставлений позивачем товар становить 142191,63 грн.
Позивачем надані в матеріали справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення вищезазначеної суми заборгованості.
Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не спростував. Доказів виконання зобов'язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 142191,63 грн заборгованості за поставлений позивачем товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку із простроченням оплати, позивачем в тому числі на вказану суму боргу нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 7503,04 грн - 3% річних, нарахованих за період прострочення з 17.02.2022 по 11.10.2023, суму 34125,94 грн інфляційних за період: березень 2022 - вересень 2023 включно, як то слідує із розрахунку, доданого до позовної заяви.
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Факт порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання з остаточної оплати поставленого позивачем товару є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Разом з тим, вказуючи у позові про те, що кінцевий строк розрахунку за поставлений товар мав відбутися 22.02.2022, позивач згідно з доданим до позовної заяви розрахунком безпідставно здійснив нарахування 3% річних починаючи з 17.02.2022.
Враховуючи зазначене та наведені вище висновки суду щодо дати остаточного розрахунку за товар, який відповідач мав здійснити до 22.02.2022 включно, прострочення виконання зобов'язання виникло з 23.02.2022. Здійснивши перерахунок відповідних нарахувань, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 6965,44 грн 3% річних за період прострочення з 23.02.2022 по 11.10.2023 включно (в межах заявленого позивачем граничного періоду нарахування). В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат нарахованих на суму боргу 142191,63 грн за період прострочення: березень 2022 - вересень 2023 включно, суд встановив, що розмір інфляційних втрат за заявлений позивачем період фактично є більшим, ніж заявлено, але не виходячи за межі заявлених вимог (заявленого розміру) суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в заявленому позивачем розмірі - в сумі 34125,94 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 60783,98 грн пені, нарахованої за період прострочення з 17.02.2022 по 11.10.2023 включно.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенняборжником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 ГК України).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В пункті 6.5 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено за коном або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, як то визначено у вказаній нормі ГК України.
При цьому перебіг цього строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.
У п. 6.10 Договору сторонами в т.ч. погоджено, що штрафні санкції сплачуються винною стороною до повного виконання нею своїх обов'язків, встановлених цим договором.
Отже у договорі встановлений більший строк нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені), а саме: до повного виконання винною стороною свого обов'язку, у даному випадку - до повного виконання Покупцем обов'язку з оплати товару.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22).
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 на всій території України був установлений карантин з 12.03.2020, який неодноразово продовжувався.
02.04.2020 набрав чинності Закон України №540-IX від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7, відповідно до якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023.
За таких обставин, з введенням в дію Закону України від 30.03.2020 № 540-IX фактично було надано можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців і на строк, протягом якого на території України діяв установлений карантин. Отже, у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 (на час дії карантину) був продовжений строк, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві в т.ч. просив застосувати строки позовної давності до вимог в частині стягнення пені.
Стосовно вказаної заяви відповідача суд зазначає наступне.
Статтями 256-258 ЦК України передбачено строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).
Згідно з приписами ст. 257, ч. 2 ст. 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
В ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому, сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Як вже зазначалося вище, прострочення за грошовим зобов'язанням відповідача виникло з 23.02.2022, з огляду на що строк позовної давності в один рік для вимог про стягнення неустойки спливав 23.02.2023. Позивач звернувся до суду з позовом 12.10.2023 (позовна заява направлена до суду засобами поштового зв'язку), який отриманий судом 16.10.2023.
Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 на всій території України був установлений карантин з 12.03.2020, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до Закону України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (Закон набрав чинності 02.04.2020), розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023.
Також, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України було неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває на даний час.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Відповідно до Закону України № 3450-IX від 08.11.2023, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Отже строк позовної давності за заявленими у даній справі позовними вимогами в частині стягнення пені не пропущений.
Як зазначалося вище, в пункті 6.5 Договору визначено розмір пені - облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочення оплати товару.
Облікова ставка НБУ у спірний період становила: з 21.01.2022 - 10%, з 03.06.2022 - 25%, з 28.07.2023 - 22%, з 15.09.2023 - 20%.
Враховуючи встановлений вище судом факт прострочення виконання грошового зобов'язання починаючи з 23.02.2022, здійснивши перерахунок пені за період прострочення з 23.02.2022 по 11.10.2023 включно (596 днів) в межах заявленого позивачем граничного періоду нарахування та у визначеному у договорі розмірі (облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості неоплаченого товару), суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково - на суму 51103,28 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється у зв'язку з необґрунтованістю.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей», код ЄДРПОУ 41255380 (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд.114) на користь Фермерського господарства «Калина», код ЄДРПОУ 30796648 (70545, Запорізька область, Пологівський (раніше - Оріхівський) район, село Преображенка, вул. Польова, буд. 12) суму 142 191 (сто сорок дві тисячі сто дев'яносто одну) грн 63 коп. основного боргу, суму 34 125 (тридцять чотири тисячі сто двадцять п'ять) грн 94 коп. інфляційних втрат, суму 6965 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 44 коп. -3% річних та суму 51103 (п'ятдесят одну тисячу сто три) грн 28 коп. пені.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компания Прометей», код ЄДРПОУ 41255380 (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд.114) на користь Фермерського господарства «Калина», код ЄДРПОУ 30796648 (70545, Запорізька область, Пологівський (раніше - Оріхівський) район, село Преображенка, вул. Польова, буд. 12) суму 3515 (три тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн 80 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва