61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
20.01.2025 Справа №905/1556/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, будинок №4-Д; код ЄДРПОУ 42086719)
до фізичної особи-підприємця Лисакова Олега Григоровича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
про стягнення 73 522,88 гривень
без повідомлення (виклику) сторін
До Господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до фізичної особи-підприємця Лисакова Олега Григоровича про стягнення 73 522,88 гривень, з яких: 72 496,77 гривень заборгованість, 199,57 гривень 3% річних, 826,54 гривень інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №885 від 01.01.2019 в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію у липні-серпні 2024 року.
За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.12.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.
Суд зазначає про неможливість надсилання копії ухвали від 11.12.2024 до електронного кабінету в системі "Електронний суд" у зв'язку з його відсутністю. У зв'язку з цим копія ухвали про відкриття провадження у справі від 11.12.2024 була направлена на електронну адресу відповідача stroibatik2015@gmail.com, зазначену у позовній заяві та в паперовому вигляді на поштову адресу - 85300, Донецька область, місто Покровськ, проспект Миру, будинок №16, квартира №86. Зміну місцезнаходження/місця реєстрації відповідача не встановлено.
Електронний примірник ухвали від 11.12.2024 доставлено на електронну скриньку відповідача 11.12.2024, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано відповідну довідку «про доставку електронного листа».
Копія ухвали, надіслана на поштову адресу відповідача повернута на адресу суду з відміткою «за закінченням встановлено терміну зберігання».
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частинами третьою та сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначений статтею 242 ГПК України, за змістом частини п'ятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулись до суду з відміткою про неможливість вручення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2021 у справі № 914/1191/20, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.
Факт неотримання позивачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду, у тому числі, у зв'язку із закінчення строку зберігання поштового відправлення, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Таким чином, судом вжито всі необхідні та можливі заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вважає, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про наявність даного спору.
Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, в інший спосіб своєї позиції на довів.
Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього Договору.
За приписами п.1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Відповідно до п.3.1.5 ПРРЕЕ електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергопостачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Згідно з п.3.2.5. розділу ІІІ ПРРЕЕ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
За приписами п. 3.1.7., 3.1.9. розділу ІІІ ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Як зазначає позивач за приписами п.1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії укладання, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами здійснюється відповідно до вимог законодавства та цим Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладання договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладання відповідного до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Лисаковим Олегом Григоровичем (споживач, відповідач) шляхом оплати рахунку, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (договір), відповідно до п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (далі споживач) постачальником універсальних послуг (далі постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору
За п. 2.1 договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
За змістом п. 5.7 договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (п.13.1 договору).
У якості додатку 2 до договору відповідач приєднався до комерційної пропозиції «Універсальна» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для малих не побутових споживачів (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до пункту 4.1 комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Згідно з п.5.4 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції споживає має обов'язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом (п.5.3 комерційної пропозиції).
За змістом п.п. 5.6-5.7 комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних, та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Відповідно до п. 10.3 комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або розірвання.
Факт укладення відповідачем договору та комерційної пропозиції шляхом оплати рахунку підтверджуються наданою позивачем банківською випискою по рахунку відповідача за 11.01.2019, відповідно до якої відповідач здійснив оплату за постачання електричної енергії за січень згідно рахунку №02/885 від 27.12.2018 в розмірі 8 495,06 гривень.
Доказів подання заяв про припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим і враховується судом під час розгляду справи.
Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок №885.
На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період липень-серпень 2024 року на загальну суму 72 620,43 гривень, на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період та сформовані рахунки за спожиту електроенергію, а саме:
- №885 за липень 2024 року від 02.08.2024 (кінцева дата сплати 09.08.2024) на суму 24 967,03 гривень;
- №885 за серпень 2024 року від 02.09.2024 (кінцева дата сплати 09.09.2024) на суму 47 653,40 гривень.
Акти та рахунки за липень-серпень 2024 року підписані та скріплені печаткою з боку підприємства постачальника.
Як зазначає позивач, документи щодо кількості спожитої електроенергії (рахунки та акти прийому-передачі за спірний розрахунковий період липень-серпень 2024 року, були направлені на електронну адресу відповідача, яка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена як офіційна.
В рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період червень 2024 року, відповідачем здійснено оплату в сумі 11 700,00 гривень, що на 123,66 гривень перевищувало розмір виставленого рахунку. Переплату в сумі 123,66 гривень перенесено як попередню оплату в розрахунковий період липень 2024 року.
На запит позивача, оператор системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у липні-серпні 2024 року електричної енергії, які і були відображені постачальником в актах прийому-передачі електричної енергії за вказаний період.
Згідно з інформацією фактичний обсяг споживання споживачем фізичною особою-підприємцем Лисаковим Олегом Григоровичем (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) електричної енергії за липень-серпень 2024 року становить:
за липень 2024 року 2956 кВт*год.;
за серпень 2024 року 4828 кВт*год.
Відповідач в порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов'язань по своєчасній оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав у повному обсязі.
Таким чином, за твердженнями позивача заборгованість за договором за період липень-серпень 2024 року становить 72 496,77 гривень.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з фізичної особи - підприємця Лисакова Олега Григоровича заборгованості в сумі 73 522,88 гривень, з яких: 72 496,77 гривень - основний борг, 199,57 гривень - 3% річних, 826,54 гривень - інфляційні втрати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
На виконання умов договору позивачем поставлено електричну енергію та сформовано рахунки за спожиту електроенергію за період лютий-березень 2022 року, грудень 2023 року на загальну суму 360 524,94 гривень.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5. договору).
Відповідно до пункту 5.7. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до пункту 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.
У пункті 6.1. Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв'язку.
Рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п.5.1. Комерційної пропозиції (пункт 6.3. Комерційної пропозиції).
АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на запит позивача підтвердило, що фактичний (звітний) обсяг споживання за період липень-серпень 2024 року по точкам комерційного обліку споживача фізичної особи-підприємця Лисакова Олега Григоровича за вказаний період становить 7748 кВт*год.
Відомості підписано кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г. Підпис перевірено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Згідно з частиною 3 п. 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється лише за умови, якщо споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Отже, в укладеному між сторонами договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, міститься перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку відповідача на які здійснюється розподіл електричної енергії.
Рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) формувалися відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу IХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 та ст. 53 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Таким чином, факт споживання відповідачем електроенергії у липні-серпні 2024 року підтверджено матеріалами справи.
Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках позивача обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень щодо виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Даних про інші обсяги спожитої електричної енергії відповідачем також не надано. Відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.
Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.
Враховуючи, що у відповідності до умов договору споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання), а також приймаючи до уваги те, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих заперечень та належних і допустимих доказів, які б спростовували факт споживання електроенергії за спірні періоди в обсягах, які визначені позивачем, строк оплати за вказаними рахунками на теперішній час є таким, що настав.
Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо укладання договору та наявності заборгованості в сумі 72 496,77 гривень, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем. Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за липень-серпень 2024 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як зазначалося вище, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 199,57 гривень за період з 10.08.2024 по 15.11.2024, інфляційні втрати у розмірі 826,54 гривень за період з 01.09.2024 по 31.10.2024.
За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 199,56 гривень.
Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному судом розмірі.
Розрахунок інфляційних втрат визнано арифметично та методологічно правильним.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до фізичної особи-підприємця Лисакова Олега Григоровича про стягнення 73 522,88 гривень, з яких: 72 496,77 гривень заборгованість, 199,57 гривень 3% річних, 826,54 гривень інфляційні втрати - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Лисакова Олега Григоровича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, будинок №4-Д; код ЄДРПОУ 42086719) 72 496,77 гривень заборгованості, 199,56 гривень 3% річних, 826,54 гривень гривень інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.
В частині стягнення 0,01 гривень 3% річних відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 20.01.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, місто Дніпро, вулиця Січових стрільців, будинок №4-Д; код ЄДРПОУ 42086719)
Відповідач: фізична особа-підприємець Лисаков Олег Григорович ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )
Суддя С.М. Фурсова