вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4476/24
За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Керімова Махмуда Гасан огли
про стягнення боргу за надану послугу з постачання теплової енергії
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача 93 033,26 грн. - основного боргу, 4 229,52 грн. - 3 % річних, 9 274,09 грн. - індексу інфляції, 18 430,69 грн. - пені, 2 422,40 грн. - судового збору, 40,00 грн. - поштових витрат.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №0610201119769 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 29.10.2024, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
15.10.2008 МКП "Дніпровські міські теплові мережі" (надалі перейменовано - КП "Теплоенерго" Дніпровської міської Ради) (далі Енергопостачальна організація, Продавець, Позивач) з ФОП Керімовим М.Г.о. (далі Споживач, Покупець, Відповідач) уклали Договір про постачання теплової енергії № 070494 (далі Договір), за п.1.1. якого за цим Договором Енергопостачальна організація - Продавець бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві-Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способам (п. 5.2. Договору).
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 7.1. Договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск - отримання теплової енергії (п. 7.2. Договору).
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за якій він сплачує (п.7.3. Договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4. Договору).
В разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 8.2.3. Договору)
Згідно з п. 11.1. Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2011.
Договір припиняє свою дію у випадках:
- закінчення строку, на який він був укладений;
- взаємної згоди сторін про його припинення;
- прийняття відповідного рішення Господарським судом;
- ліквідації однієї із сторін.
Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.3. Договору).
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, на виконання рішень № 1-19/10-р від 19.10.2021 "Про початок опалювального сезону 2021-2022 років", №1-31/3-р від 31.03.2022 "Про закінчення опалювального сезону 2021-2022 років", № 1-1/11-р від 01.11.2022 "Про початок опалювального сезону 2022-2023 років", №1-21/3-р від 21.03.2023 "Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 років", № 13-8/11-р від 08.11.2023 "Про початок опалювального сезону 2023-2024 років", № 1-25/3-р від 25.03.2024 "Про закінчення опалювального сезону 2023-2024 років", Позивач своєчасно розпочинав та вчасно закінчував опалювальні сезони 2021-2024 р. у м. Дніпро.
За твердженням Позивача, в будинку №8 по вул. Краснопільська у м. Дніпро, встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Прилад-розподілювач теплової енергії у вказаному будинку не встановлено, у зв'язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії в будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно опалюваної площі приміщення.
Факт поставки теплової енергії протягом опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 років підтверджується актами використання теплової енергії за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 8.
Позивач надав Відповідачеві послуги на загальну суму 100 799,70 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуги:
- № 070494 від 30.11.2021 Відповідачеві у листопаді 2021 поставлено теплової енергії на суму 4 598,25 грн.;
- № 070494 від 31.12.2021 Відповідачеві у грудні 2021 поставлено теплової енергії на суму 5 970,27 грн.;
- № 070494 від 31.01.2021 Відповідачеві у січні 2022 поставлено теплової енергії на суму 14 545,42 грн.;
- № 070494 від 28.02.2022 Відповідачеві у лютому 2022 поставлено теплової енергії на суму 9 224,23 грн.;
- № 070494 від 31.03.2022 Відповідачеві у березні 2022 поставлено теплової енергії на суму 8 989,12 грн.;
- № 070494 від 30.11.2022 Відповідачеві у листопаді 2022 поставлено теплової енергії на суму 5 346,56 грн.;
- № 070494 від 31.12.2022 Відповідачеві у грудні 2022 поставлено теплової енергії на суму 8 221,26 грн.;
- № 070494 від 31.01.2023 Відповідачеві у січні 2023 поставлено теплової енергії на суму 10 018,16 грн.;
- № 070494 від 28.02.2023 Відповідачеві у лютому 2023 поставлено теплової енергії на суму 9 581,96 грн.;
- № 070494 від 31.03.2023 Відповідачеві у березні 2023 поставлено теплової енергії на суму 5 356,46 грн.;
- № 070494 від 30.11.2023 Відповідачеві у листопаді 2023 поставлено теплової енергії на суму 2 421,38 грн.;
- № 070494 від 31.12.2023 Відповідачеві у грудні 2023 поставлено теплової енергії на суму 3 674,23 грн.;
- № 070494 від 31.01.2024 Відповідачеві у січні 2024 поставлено теплової енергії на суму 5 594,15 грн.;
- № 070494 від 29.02.2024 Відповідачеві у лютому 2024 поставлено теплової енергії на суму 3 649,09 грн.;
- № 070494 від 31.03.2024 Відповідачеві у березні 2024 поставлено теплової енергії на суму 3 609,16 грн.
Позивач виставив та направив Відповідачеві рахунки-фактури: № 070494 від 30.11.2021 на суму 4 598,25 грн.; № 070494 від 31.12.2021 на суму 5 970,27 грн.; № 070494 від 31.01.2021 на суму 14 545,42 грн.; № 070494 від 28.02.2022 на суму 9 224,23 грн.; № 070494 від 31.03.2022 на суму 8 989,12 грн.; № 070494 від 30.11.2022 на суму 5 346,56 грн.; № 070494 від 31.12.2022 на суму 8 221,26 грн.; № 070494 від 31.01.2023 на суму 10 018,16 грн.; № 070494 від 28.02.2023 на суму 9 581,96 грн.; № 070494 від 31.03.2023 на суму 5 356,46 грн.; № 070494 від 30.11.2023 на суму 2 421,38 грн.; № 070494 від 31.12.2023 на суму 3 674,23 грн.; № 070494 від 31.01.2024 на суму 5 594,15 грн.; № 070494 від 29.02.2024 на суму 3 649,09 грн.; № 070494 від 31.03.2024 на суму 3 609,16 грн.
За твердженнями Позивача, Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково, у розмірі 7 766,44 грн., у зв'язку з чим, за останнім обліковується борг у розмірі 93 033,26 грн.
На прострочений борг Відповідача Позивач за період з 13.09.2022 по 09.10.2024 нарахував 4 229,52 грн. - 3 % річних, 9 274,09 грн. - індексу інфляції, 18 430,69 грн. - пені.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з постачанням Позивачем теплової енергії та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів виконання договірних зобов'язань, контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував.
Перевіривши надані докази, суд частково погоджується з Позивачем.
Так, 15.10.2008 сторони уклали Договір про постачання теплової енергії № 070494, за п. 1.1. цього Договору Енергопостачальна організація - Продавець бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві-Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач-Покупець зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.
Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за якій він сплачує (п.7.3. Договору).
Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. (п. 7.4. Договору).
Позивач поставив Відповідачеві теплової енергії на загальну суму 100 799,70 грн., що підтверджується актами прийому-передачі послуги.
Заперечень на акти Відповідач не надав.
За твердженнями Позивача, Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково (доказів зворотного не надав), у зв'язку з чим, за розрахунками Позивача, у Відповідача за адресою: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 8 утворився борг у розмірі 93 033,26 грн. за період з листопада 2021 по березень 2024.
Дослідивши подані до матеріалів справи копії доказів (Договору, актів використання теплової енергії, актів прийому-передачі послуги, рахунків), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 93 033,26 грн. за період з листопада 2021 по березень 2024.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних, індексу інфляції проведено правильно.
Щодо нарахування пені, то суд бере до уваги, що згідно з п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" під житлово-комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відтак, у силу приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги" поставка Позивачем Відповідачеві теплової енергії за спірним Договором є комунальною послугою.
Отже, дія підп. 4 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" у частині правовідносин, що виникли на підставі Договору, укладеного сторонами, розповсюджується на Відповідача.
Оскільки в даних правовідносинах на Відповідача поширюється дія Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дані законодавчі акти застосовуються до спірних правовідносин, відтак, за перерахунком суду, з урахуванням наведених обставин, з Відповідача підлягає стягненню 3 956,57 грн. - пені, за період після спливу 30 днів після відміни карантину з 31.07.2023 по 09.10.2024.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 93 033,26 грн. - основного боргу, 9 274,09 грн. - індексу інфляції, 4 229,52 грн. - 3 % річних, 3 956,57 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, керуючись положеннями п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, господарський суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з Відповідача поштових витрат у сумі 40 грн. 00 коп., оскільки останні пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Керімова Махмуда Гасан огли ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29, офіс 504, код 32688148) 93 033,26 грн. - основного боргу, 9 274,09 грн. - індексу інфляції, 4 229,52 грн. - 3 % річних, 3 956,57 грн. - пені, 40 грн. - поштових витрат, 2141,83 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков