ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
20 січня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1429/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Богатиря К.В., Ярош А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса про ухвалення додаткового рішення (вх.4724/24) у справі №916/1429/24
за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса
на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року, суддя Лічман Л.В., повний текст рішення складено 06.08.12.2024 року
у справі № 916/1429/24
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса
до відповідача ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса
про стягнення 60 162 грн.15 коп.
В квітні 2024 року Акціонерне товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса, в якій просило суд стягнути з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса заборгованість за недовраховану електричну енергію у розмірі 58 837 грн. 84 коп., 3 % річних у розмірі 496 грн.99 коп. та інфляційні у розмірі 827 грн.32 коп., а також відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 (суддя Лічман Л.В) відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса у справі № 916/1942/24 задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 у справі № 916/1429/24 скасовано; задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса про стягнення 60 162 грн.15 коп.; стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса заборгованість за недовраховану електричну енергію в сумі 58 837 грн. 84 коп., інфляційні в розмірі 827 грн. 32 коп., 3% річних в розмірі 496 грн.99 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн.60 коп.
13.12.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.4724/24), у якій заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса витрат на правничу допомогу у зв'язку з участю адвоката у справі при її апеляційному перегляді у Південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 12 000 грн.
Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що в апеляційній скарзі позивачем було заявлено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які апелянт поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, поряд з іншими - витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн., разом з тим Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 не вирішено питання про судові витрати, а саме щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса до апеляційного господарського суду було надано такі документи:
- довіреність №35 /2023 від 04.03.2024 року, з якої вбачається, що Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», в особі Генерального директора Григор'єва Дмитра Івановича, який діє на підставі Статуту, цією довіреністю уповноважує адвоката Албула Володимира Сергійовича, зокрема, представляти інтереси Товариства в усіх органах судової системи незалежно від їх юрисдикції, зокрема, загальних, господарських, адміністративних судах першої, апеляційної інстанцій та у Верховному Суді, з усіма правами, які надані процесуальним законодавством учаснику процесу-позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, цивільному позивачу/відповідачу, в тому числі підписувати, надавати та отримувати усі необхідні документи;
- договір про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-00 від 22.12.2023 з якого вбачається, що Акціонерне товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», надалі клієнт, від імені якого діє Генеральний директор Григорь'єв Дмитро Іванович, який діє на підставі Статуту та Адвокатське об'єднання «ПЕРШИЙ РАДНИК», надалі виконавець, в особі керівника Гези Аліни Вікторівни, яка діє на підставі Статуту, уклали цей договір про надання правової допомоги.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що в рамках даного договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (надалі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз'яснень клієнту з правових питань, збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування, представництво в суді, ознайомлення з матеріалами судової справи, складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо), інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта. Сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в Акті наданих послуг (п.1.2., 1.3. договору).
Відповідно до п.1.4. договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені та в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, надано які законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред'явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов'язкової необхідності додання печатки справжність копій документів; представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором, ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку, заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України, брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов'язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним Кодексом України, Цивільним процесуальним Кодексом України, Господарським процесуальним Кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України «Про виконавче провадження», іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених цим договором.
Пунктом 2.1., 2.1.1, 2.1.2., договору визначено права виконавця, а саме: отримувати від клієнта необхідні документи та інформацію необхідну для належного надання послуг згідно умов цього договору, отримувати оплату наданих послуг у порядку та строки передбачені цим договором.
Пунктом 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3, договору визначено права клієнта, а саме: в межах послуг, що надаються за цим договором, клієнт має право отримувати усні консультації з питань, що стосуються предмету договору, давати виконавцю усні або письмові вказівки щодо виконання доручення відповідно до цього договору; отримувати від виконавця юридичні консультації з питань наявності фактичних і правових підстав щодо виконання доручення, практики застосування відповідного законодавства, можливості та правових наслідків досягнення бажаного для клієнта результату.
Договором також передбачено обов'язки виконавця, в які, зокрема, входить наступне: надавати послуги у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України; надавати Клієнту консультації та роз'яснення з юридичних питань, що стосуються предмету договору; у випадку, якщо цього вимагає характер послуг, що надається за цим договорам, складати проекти процесуальних та інших документів (позови, заперечення, відзиви, скарги, клопотання), що стосуються предмета послуг у строки, передбачені законодавством України; використовувати всі передбачені законодавством способи захисту праві законних інтересів клієнта ( п.2.3.1.,2.3.2., 2.3.3.,2.3.4. договору).
Пунктом 2.4., 2.4.1. договору визначено обов'язки клієнта, а саме: здійснювати оплату за надані послуги у розмірі, порядку та строки, передбачені у цьому договорі.
З пункту 3.1 договору вбачається, що приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за Актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором.
Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий Акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатом на надання послуг, сторони відображають в Акті наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару) (п.3.2., 3.3. договору).
Ціна цього договору становить 500 000 грн. (п'ятсот тисяч грн.) без ПДВ. Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін. Вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній судовій справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі. Вартість наданих послуг може визначатись окремо у кожній справі та кожній судовій інстанції (в якій розглядалась справа), про що складається відповідний Акт наданих послуг. Оплата наданих послуг з правової допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами Актів наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми, стягнутої на користь виконавця» (п.4.1.,4.2.,4.3.,4.4.,4.6. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до «31» грудня 2024 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.5.1. договору).
- Свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №004814 від 13.07.2022 року, з якого вбачається, що Албул Володимир Сергійович на підставі рішення Ради адвокатів Одеської області від 13 липня 2022 року №71 має право на зайняття адвокатською діяльністю;
- Акт надання послуг №180-ОЕМ від 11.12.2024 від 11.12.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-00 від 22.12.2023, з якого вбачається, що адвокатом надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/1429/24, яка розглядається Південно-західним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року по справі 916/1429/24 за позовом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА про стягнення 60 162 грн.15 коп. Послуга виконаних робіт становить разом з ПДВ 12 000 грн., яка відповідно до додатку 1 складається із вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналізу судової практики з подібних спорів-2 години; розборка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази-3 години; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви та клопотання, апеляційна скарга тощо) участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, загальний моніторинг справи-5 годин.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 року у справі № 916/1429/24 призначено розгляд заяви Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, оскільки розгляд даної справи відбувався в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи та вимоги, викладені у заяві Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №916/4582/24, судова колегія вважає, що таке клопотання є обґрунтованим, проте потребує часткового задоволення, враховуючи таке.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1, 3 ст. 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права у суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Разом з тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Виходячи з системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі доказів, які подаються сторонами до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку із недоведеністю їх наявності у порядку, передбаченому положеннями ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову.
Разом з тим, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат", тому колегія суддів звертає увагу на таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, та відповідно до яких суд наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення обставин виникнення судових витрат та визначення їх розміру, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним щодо предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, від 11.11.2021 у справі № 873/137/21, у додатковій постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 925/367/20(925/107/21).
До того, ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Зазначені висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18, від 04.06.2019 у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у зазначеній справі від 12.09.2019, а також у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 26.05.2020 у справі № 908/299/18.
Так, з матеріалів господарської справи вбачається, що Акціонерне товариство «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», надалі клієнт, від імені якого діє Генеральний директор Григорь'єв Дмитро Іванович, який діє на підставі Статуту та Адвокатське об'єднання «ПЕРШИЙ РАДНИК», надалі виконавець, в особі керівника Гези Аліни Вікторівни, яка діє на підставі Статуту, уклали цей договір про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-00 від 22.12.2023, короткий текст якого викладено вище за текстом даної постанови.
З Акту надання послуг №180-ОЕМ від 11.12.2024 від 11.12.2024 року на підставі договору про надання правової допомоги №2212-ПД/7074-00 від 22.12.2023 вбачається, що адвокатом надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи №916/1429/24, яка розглядається Південно-західним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року по справі 916/1429/24 за позовом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА про стягнення 60 162 грн.15 коп. Послуга виконаних робіт становить разом з ПДВ 12 000 грн., яка відповідно до додатку 1 складається із вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів-2 години; розборка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази-3 години; підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (позовна заява, інші заяви та клопотання, апеляційна скарга тощо) участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, загальний моніторинг справи-5 годин.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса у справі № 916/1942/24 задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 у справі № 916/1429/24 скасовано; задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса до ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса про стягнення 60 162 грн.15 коп.; стягнуто з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса заборгованість за недовраховану електричну енергію в сумі 58 837 грн. 84 коп., інфляційні в розмірі 827 грн. 32 коп., 3% річних в розмірі 496 грн.99 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633 грн.60 коп.
В подальшому, в установлений процесуальним законодавством п'ятиденний строк, 13.12.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.4724/24), у якій заявник просив суд апеляційної інстанції ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса витрат на правничу допомогу у зв'язку з участю адвоката у справі при її апеляційному перегляді у Південно-західному апеляційному господарському суді у розмірі 12 000 грн.
Вказане клопотання позивача, зокрема, обґрунтоване тим, що в апеляційній скарзі позивачем було заявлено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які апелянт поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, поряд з іншими - витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн., разом з тим Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 не вирішено питання про судові витрати, а саме, щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Як було раніше зазначено колегією суддів за текстом постанови, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Правовий аналіз зазначених вище норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та, зокрема, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, покладаються за аналогією закону, на апелянта. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/1, у додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024 у справі №910/9544/23.
Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.
Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).
З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти справи у сукупності, колегія суддів констатує, що розмір заявлених Акціонерним товариством «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса витрат на правову допомогу у вказаній сумі не відповідає критерію розумності їх розміру, є неспівмірними з ціною позовних вимог та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), обсягом наданих адвокатом послуг, а тому мають надмірний характер. Отже, їх розмір є значно завищеним, що для ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА, м. Одеса буде становити надмірний фінансовий тягар, а тому, з урахуванням наданих заявником доказів в обґрунтування понесених судових витрат на правничу допомогу, судова колегія вважає, що останні підлягають зменшенню до 3 000 грн. Така сума, на переконання апеляційної колегії, є обґрунтованою, відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності її розміру, є співрозмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом робіт (наданими послугами).
Зокрема, посилання адвоката в Акті наданих послуг на участь в судових засіданнях тільки в суді першої інстанції, тоді як в суді апеляційної інстанції справа розглядалася в порядку письмового провадження, подання процесуальних документів по справі (в даному випадку тільки апеляційної скарги) є необгрунтованим і недоведеним належними доказами по справі.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає частково обґрунтованою заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса про ухвалення додаткового рішення від 13.12.2024 року (вх.4724/24) у справі №916/1429/24 про стягнення витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 та таким, що потребує часткового задоволення на суму 3 000 грн. з відмовою в іншій частині.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244, 281-284, 344 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Заяву Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса про ухвалення додаткового рішення від 13.12.2024 року (вх.4724/24) у справі №916/1429/24 про стягнення витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року у справі №916/1429/24 задовольнити частково.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ВИРОБНИЧОГО ЖИТЛОВО-ПОБУТОВОГО ПІДПРИЄМСТВА м. Одеса (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Поштова, будинок, 64, ЄДРПОУ 13883291) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса ( 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б ЄДРПОУ 00131713) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 3 000 грн.
Відмовити Акціонерному товариству «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса у стягненні витрат на правничу допомогу за результатам розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 30.07.2024 року, м. Одеса у справі №916/1429/24 в розмірі 9000 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.
Додаткова постанова в порядку ст. 244 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286, 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 20 січня 2025 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді К.В. Богатир А.І. Ярош