20 січня 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Колбаска М.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Олійнича Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Олійнича Ю.В. на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює кочегаром в загальноосвітній школі, є особою з інвалідністю третьої групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП,-
Короткий зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 16 год. 30 хв. в с.Нова Жадова по вул.Новожадовська, керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 210930 номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого допустив з'їзд в кювет, з подальшим наїздом на металеву огорожу. Внаслідок ДТП транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень із матеріальними збитками, потерпілих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3б, 12.1 ПДР та вимоги ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 16 год. 30 хв. в с.Нова Жадова по вул.Новожадовська, керував транспортним засобом марки ВАЗ 210930 номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу АРАМ35. Результат 2,08 проміле, тест № 839. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР України та ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.
На вказану постанову захисник Олійнич Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП.
ЄУНСС 723/4936/24 Головуючий у І інстанції Яківчик І.В.
Провадження №33/822/38/25 Доповідач Марчак В.Я.
Вказує, що поліцейськими при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за п. 2.5 ПДР.
Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про виконання вимог ст.265-2, ч.1 ст.266 КУпАП, а саме - порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках.
Також посилається, що поліцейськими при складанні протоколу були допущені порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також порушено процедуру проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Таким чином, вважає, що недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст.124 КУпАП є достатньою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Позиції учасників апеляційного провадження.
ОСОБА_1 та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Мотиви Суду.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вказаних вимог не дотримався.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Вказана стаття є бланкетною нормою та відсилає до Правил дорожнього руху України, тому суд першої інстанції під час розгляду матеріалів справи повинен встановити, чи порушено положення ПДР України водієм, який зазначений уповноваженою особою в протоколі про адміністративне правопорушення, що повинно бути підтверджено належними доказами, та чи вчинене ним порушення перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП.
Слід зауважити, що склад правопорушення, за який передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, передбачає наявність трьох елементів об'єктивної сторони (протиправне діяння): 1) порушення правил дорожнього руху, 2) наслідки у вигляді, зокрема, пошкодження транспортних засобів, чи іншого майна 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та наслідками. Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Об'єктом правопорушення за ст. 124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.
Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності та спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пошкодив власний автомобіль марки «ВАЗ 210930», яким він керував на належних правових підставах та допустив наїзд на перешкоду - металеву огорожу, в результаті чого автомобіль та огорожа отримали механічні пошкодження.
За змістом диспозиції ст. 124 КУпАП предметом даного правопорушення повинно бути чуже майно.
Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається кому саме заподіяна шкода, хто є власником пошкодженого майна, характер та розмір збитків.
Працівниками поліції не встановлено потерпілих та не заначено їх у протоколі.
Приймаючи рішення у справі, суд не звернув уваги на вказані обставини, тому прийшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Таким чином, вказана обставина є підставою для закриття провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП відповідно до вимог п.1 ч.1ст.247 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративно відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд вважає, що рішення в цій частині є законним на обґрунтованим.
Відповідно до п.2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення цієї заборони тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вказав, що за кермом транспортного засобу перебував його син, який навчається в автошколі. Під час руху, дорогу перебігала собака і син не справився з керуванням та заїхав в кювет. Зазначив, що взяв вину на себе, оскільки переживав за сина.
Незважаючи на доводи апеляційної скарги, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вірно встановлена судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №183059 від 23 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 23 жовтня 2024 року о 16 год. 30 хв. в с.Нова Жадова по вул.Новожадовська, керував транспортним засобом марки ВАЗ 210930 номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу АРАМ35. Результат 2,08 проміле, тест № 839, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України та ст.130 ч.1 КУпАП ( а.с.1).
З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчив своїм підписом у відповідній графі, зауважень не надавав.
Протокол складено у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, оформлено компетентним органом в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, чітко викладено суть правопорушення, а тому є належним і допустимим доказом у справі.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме -запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка вимова.
Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу ARAM-3568. Результат позитивний - 2,08 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив своїм підписом у відповідній графі акту ( а.с.8).
З роздруківки Drager Alkotest 6810, прилад № ARAM-3568 вбачається, що результат тесту водія ОСОБА_1 на алкоголь позитивний, вміст алкоголю становить 2,08 ‰. Вказану роздруківку ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом (а.с.7).
Також в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 та його сина ОСОБА_2 , що був пасажиром в автомобілі, які підтвердили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та в подальшому не впорався з керуванням і здійснив наїзд на огорожу будинку ( а.с.7,9).
Крім того, факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом, долученим працівниками поліції до матеріалів справи.
З даного відеозапису встановлено, що на місце події (з'їзд автомобіля в кювет та наїзд на огорожу) за викликом на лінію «102» прибули працівники поліції. На місці події було встановлено, що водієм даного транспортного засобу є ОСОБА_1 , який не заперечував факту керування.
В ході спілкування, поліцейськими у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. Результат огляду позитивний - 2,08 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився та підтвердив, що вживав алкогольні напої ( а.с.15).
Апеляційний суд вважає відеозапис з бодікамер належним та допустимим доказом у справі, оскільки на ньому об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи захисту про те, що поліцейськими при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за п. 2.5 ПДР, є безпідставними, оскільки згідно з матеріалів справи у вину останньому ставиться порушення пункту 2.9А ПДР, про що зазначено в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення та постанові суду.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом апеляційний суд вважає непереконливим та оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Вказане спростовується відеозаписом, на якому ОСОБА_1 не заперечував факту керування, його письмовими поясненнями та поясненнями сина - ОСОБА_2 , який підтвердив, що за кермом перебував його батько - ОСОБА_1 .
Окрім того, про даний факт ОСОБА_1 не вказував і у суді першої інстанції.
Також не заслуговують на увагу твердження захисту, що в протоколі відсутні дані про виконання вимог ст.265-2, ч.1 ст.266 КУпАП, а саме - порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках.
Відповідно до ст.265-2 КУпАП, у разі якщо у поліцейських є підстави вважати, що водієм вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, то працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Таким чином, у відповідності до вимог вказаної норми, поліцейські затримали вказаний транспортний засіб та залишили його на місці ДТП, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, апеляційний суд зауважує, що затримання транспортного засобу не охоплюється диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП та не впливає на винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, що доведено сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи.
У своїй апеляційній скарзі захист посилається на ряд порушень, допущених поліцейськими, однак вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Отже, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП накладено у відповідності до ст.33 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника Олійнича Ю.В.- задовольнити частково.
Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 в частині визнання його винним за ст. 124 КУпАП скасувати, провадження по справі у цій частині закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважати ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 ( сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького.
апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
20.01.2025
(дата засвідчення копії)