20 січня 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
за участі сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024262110000166, за апеляційною скаргою прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.11.2024р. щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лашківка Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: - 21.01.2015р. Кіцманським районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; - 24.09.2015р. Кіцманським районним судом Чернівецької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць; - 11.11.2015р. Кіцманським районним судом Чернівецької області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.162, ч.1 ,4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; - 03.03.2020р. Шевченківським районним судом м. Чернівці за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,
ЄУНСС: 718/2212/24
НП:11-кп/822/32/25 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ч. 1 ст. 310 КК України
Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.11.2024р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
- за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 310 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання про долю речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
Вирішено питання про долю речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
На вказаний вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга прокурора ОСОБА_8 , в якій він, не заперечуючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини, просить вирок районного суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.310 КК України, та на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
Вважає, що вирок районного суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
На думку апелянта, районним судом не враховано дані, які характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, двічі був звільнений від відбування покарання з випробуванням, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти протиправні діяння, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність.
Також стверджує, що районним судом не враховано того, ОСОБА_6 є особою раніше судимою, оскільки перебіг його судимості перервано.
Як було встановлено у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_6 у невстановлений час та у невстановленому місці знайшов, тим самим придбав шляхом привласнення знайденого, бойові припаси, які в подальшому перевіз до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та, незаконно зберігав їх до 13.06.2024 року.
У подальшому, 13.06.2024 року працівниками ВП №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області під час проведення обшуку, в одній із кімнат виявлено та вилучено 11 патронів, які, згідно з висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ №СЕ-19/126- 24/6992-БЛ від 17.06.2024р., являються боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї - 5,45 мм проміжними патронами, призначеними для проведення пострілів з бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45мм (АК-74, АКС-74У та ін.).
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 13.06.2024 року під час проведення обшуку житлового будинку домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживає без реєстрації ОСОБА_6 , виявлено та вилучено речовину рослинного походження зеленого кольору, яка, згідно з висновком експерта №СЕ-19/126-24/6993-НЗПРАП від 18.06.2024 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 2,2873 г та речовину рослинного походження, яка, згідно з висновку експерта №СЕ-19/126-24/6991-НЗПРАП від 18.06.2024 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 17,565 г.
Загальна маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить 19,8523 г.
Вищевказаний канабіс ОСОБА_6 зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , без мети збуту для власного вживання.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_6 до 13.06.2024р. за місцем свого проживання, на присадибній земельній домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно посіяв та вирощував рослини зеленого кольору в кількості 13 шт, які згідно з висновком експерта Чернівецького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/126-24/6996-НЗПРАП від 19.06.2024, є рослинами роду конопель.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 310 КК України, тобто незаконний посів та вирощування рослин роду конопель в кількості 13 рослин.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, доводи прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, та просила її задовольнити, посилаючись на обставини у ній викладені, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти поданої апеляційної скарги та просили її залишити без задоволення, а вирок районного суду, як законний та справедливий, - без змін, надавши учасникам судового провадження слово у судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційній скарзі та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 та доведеність його винуватості у вчиненому, апелянтом не оспорюються, то ці обставини колегією суддів в апеляційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів прокурора про необґрунтоване звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання, то вони, на думку колегії суддів, є обґрунтованими та заслуговують на увагу з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, районним судом при вирішенні питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням обвинуваченого ОСОБА_6 неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.
Так, районним судом не враховано те, що ОСОБА_6 раніше судимий, оскільки до закінчення строку погашення судимості за вироком Кіцманським районним судом Чернівецької області від 21.01.2015р. за ч.3 ст.185 КК України він вчинив кримінальне правопорушення та вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.09.2015р. і вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.03.2020р.був засуджений за ч.2 ст. 185 КК України, а тому строк погашення судимості перервався.
Вказане підтверджується даними вимоги УІАП ГУНП в Чернівецькій області від 14.06.2024р. (т.1 а.к.п. 133-134) та водночас свідчить про те, що він належних висновків для себе не зробив та не став на шлях виправлення.
Крім того, судом не в повній мірі враховано те, що обвинувачений вчинив три кримінальні правопорушення, одне із яких відноситься до категорії тяжких, а інші - до проступків.
Отже, на думку колегії суддів, районний суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює новий вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання ОСОБА_6 апеляційний суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який є особою судимою, працює по найму, за місцем проживання характеризується добре, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, однак зареєстрований на обліку у лікаря-нарколога, при цьому обставинами, які пом'якшують покарання, колегія суддів вважає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Поряд з цим, вказані обставини, що пом'якшують покарання, на думку колегії суддів, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та з урахуванням особи винного, а також думки прокурора, дають можливість апеляційному суду призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції вказаної статті.
Саме таке покарання, тобто із застосуванням ст.69 КК України, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Зважаючи на те, що обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено декілька кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України), то остаточне покарання слід визначити за правилами, передбаченими у ч.1 ст.70 КК України.
За таких обставин, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в частині призначення покарання підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом в цій частині нового вироку, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.
У зв'язку з набранням законної сили вироку апеляційного суду з моменту його проголошення, апеляційний суд вважає, що з метою запобігання ризикам, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, спробам переховуватися від органів суду та ухилення від відбування покарання, що буде суперечити основному принципу відправлення правосуддя - незворотність покарання, а також з метою виключення спроб вчинення інших кримінальних правопорушень, ОСОБА_6 слід взяти під варту в залі суду негайно.
На підставі наведеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 414, 418, 420, ч.15 ст.615 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.11.2024р. щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України скасувати у частині призначеного покарання із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, та за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців;
- за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 310 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Взяти ОСОБА_6 під варту в залі суду негайно, а строк відбування під вартою обраховувати з моменту його затримання, тобто з 20.01.2025р.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з моменту вручення йому копії даного вироку.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3