Справа № 953/14349/21 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/151/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : скасування арешту майна
16 січня 2025 року, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну представника заявника - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні№2021220000001053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК України, -
02.12.2024 р. захисник ОСОБА_3 звернувся в інтересах власника майна - ОСОБА_4 до суду в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні №2021220000001053 на належний йому автомобіль марки «Volkswagen jetta», р.н. НОМЕР_1 , 2017 року випуску, який йому належить на праві власності та на який накладено арешт ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2021.
За наслідком розгляду вказаного клопотання, у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що досудове слідство триває, на даний час повідомлення про підозру не вручене жодній особі, автомобіль визнаний речовим доказом у даній справі, а тому, доцільність арешту на даний час не відпала, скасування арешту майна може суттєво вплинути на факт подальшого досудового розслідування. що потребує проведення відповідних передбачених приписами КПК України, а тому, клопотання є передчасним.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та скасувати арешт майна.
При перевірці апеляційної скарги встановлені підстави для повернення апеляційної скарги.
В офіційному тлумаченні ч.2 ст.55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, як зазначено у п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі».
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Статтею 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ст.ст.307, 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК. При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст. 174 КПК, зокрема про скасування арешту майна або відмову у скасуванні арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Обмеживши сторони права на апеляційне оскарження певних ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, законодавець передбачив інший механізм висловлення незгоди із рішеннями слідчого судді, зокрема, ч.3 ст.309 КПК прямо передбачено, що скарги та інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді. (постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 6 червня 2023 року у справі № 489/6721/21 (провадження № 51-4081км22).
Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно ч.5 ст.399 КПК України, копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Керуючись ч.1 ст.9, ст.309, ст.307, ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника заявника - ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 січня 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку згідно до положень ст. ст. 424, 426 КПК України.
Суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_2