Справа № 752/25656/24
Провадження №: 1-кп/752/1467/25
Іменем України
20.01.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12024100010003359 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
встановив:
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин: ОСОБА_3 16.11.2024 року о 17 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Kia Forte» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вологому, чистому дорожньому покритті вул. Степана Рудницького, в напрямку вул. Композитора Мейтуса в м. Києві, на не регульованому перехресті, порушуючи вимоги п. 16.2 ПДР України, виконуючи маневр лівого повороту, проявив неуважність, перед поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не дав дорогу потерпілій ОСОБА_6 та передньою частиною свого автомобіля вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_6 , яка мала перевагу в русі та рухалась по нерегульованому пішохідному переходу, розташованому через проїжджу частину вулиці Композитора Мейтуса, з ліва направо відносно його напрямку руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_6 отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а саме: закриту травму правого плечового суглобу у вигляді уламкового перелому хірургічної шийки правої плечової кістки, садно на задній поверхні правого плечового суглобу.
Вказані ушкодження знаходяться у прямому (причинно-наслідковому) зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною подією.
Порушення водієм ОСОБА_3 вказаних вище Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_6 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 заявили клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілою, оскільки ОСОБА_3 добровільно відшкодував шкоду в повному обсязі та примирився з потерпілою.
ОСОБА_3 вказав, що відшкодував потерпілій завдані збитки та примирився з нею, наслідки закриття справи з даних підстав розуміє, також розуміє, що закриття провадження у зв'язку з примиренням не є реабілітуючою обставиною.
Потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що дійсно вона примирилась з обвинуваченим, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, оскільки той відшкодував завдані їй збитки в повному обсязі.
Заслухавши думку прокурора, яка не заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання, суд вважає, що клопотання обвинуваченого та його захисника підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», передбачене у ст. 46 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Згідно з даних обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин, який відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до необережного нетяжкого злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно слів потерпілої їй в повній мірі відшкодовані завдані збитки, претензій не має, просить справу закрити.
Враховуючи те, що у справі наявні всі обов'язкові елементи, перелічені у ст.46 КК України, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, не є злісним порушником Правил дорожнього руху, негативно ставиться до наслідків своїх необережних дій, а також з огляду на те, що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та реєстрації, розуміє наслідки такого закриття справи, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання сторони захисту та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження відносно останнього закрити.
Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 100 КПК України, відповідно до яких під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити питання щодо речових доказів, вказане питання у даному провадженні підлягає вирішенню згідно закону.
Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду, викладеній у постанові від 17.06.2020 (справа №598/1781/17), КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, в тому числі, й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв"язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, а також те, що закриття провадження на підставі ст. 46 КК України не є реабілітуючою підставою, суд вважає що процесуальні витрати підлягають стягненню зі ОСОБА_7 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 284, 363, 369, 370, 372 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», суд
постановив:
клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024100010003359 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із примиренням винного з потерпілою.
Речові докази по справі:
автомобіль марки «Кіа Forte», чорного кольору, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_2 , що переданий власнику - залишити власнику за належністю;
оптичний носій інформації компакт дискт формату «DVD», який знаходиться при матеріалах кримінального провадження №12024100010003359, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження №12024100010003359 протягом усього часу їх зберігання.
Стягнути із ОСОБА_3 , документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3029,12 грн. на користь держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1