Справа № 752/819/25
Провадження №: 3-зв/752/1/25
16.01.2025 м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Гаврищук А.В., розглянувши заяву адвоката АБ «Капля Легал Груп» Каплі Аліни Степанівни про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
В провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення №752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
15.01.2025 адвокат АБ «Капля Легал Груп» Капля Аліна Степанівна заявила відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в обґрунтування якого зазначила, що 15.01.2025 нею засобами електронної пошти було направлено до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи, яке призначено на 10 годину 30 хвилин 15.01.2025, на інший день, в зв'язку із зайнятістю її в інших судових засіданнях.
Однак, 15.01.2025 о 11 годині 00 хвилин, секретар судді Єсауленко М.В., зателефонувала їй, та повідомила, що судове засідання відбудеться о 17 годині 00 хвилин 15.01.2025, на усне повідомлення, про не можливість з'явитися в судове засідання, повідомила, що розгляд справи відбудеться навіть за відсутності сторони захисту.
Вказане, на переконання заявника, викликає у останньої сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник у судове засіданні не з'явилися, про дату та час судового розгляду повідомлені належним чином.
Неявка заявника не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 246 КУпАП регламентовано, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Стаття 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, зокрема, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів безстороннім і справедливим судом.
Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить норм, які передбачають можливість заявити відвід судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В той же час Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Так, згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 у справі за № 263/10894/20, суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, суди в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08.06.2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Аналогія закону це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суддя приходить до висновку про можливість застосування аналогії закону у найближчій галузі права, в даному випадку кримінальному процесуальному законі.
Згідно зі ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 43).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").
Таким чином, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які б об'єктивно могли вказувати на можливу його упередженість. При цьому, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Адвокат АБ «Капля Легал Груп» Капля Аліна Степанівна підставою для відводу судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., вказує, що суддею не задоволено її клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення № 752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, на іншу дату, та призначено розгляд справи на той самий день, але на інший час.
Однак, зазначені обставини не підтверджуються доказами, а також не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді у розгляді справи. Інших підстав для відводу судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. у заяві не наведено.
Враховуючи вище викладене, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді, у зв'язку із чим заява про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В. від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення № 752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 7, 246 КУпАП, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви адвоката АБ «Капля Легал Груп» Каплі Аліни Степанівни про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення №752/819/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Гаврищук