справа №712/610/25
провадження №2-а/712/54/25
20.01.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовна заява підписана адвокатом - Березенком Євгеном Анатолійовичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги Серія СА №1106428 від 17.01.2025.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Ознайомившись з позовною заявою, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч.8 ст.59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Як зазначено у вказаній постанові, у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю. При цьому ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Відповідно до п.11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Згідно з п. 12.8 вказаного Положення ордер містить реквізити щодо, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Тобто, зазначення на ордері застереження «Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються», не передбачені нормами чинного законодавства, та не свідчать про право представника на підписання заяви від імені заявника.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позовної заяви та звернення з позовом до суду, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Позовна заява подана до суду та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Березенком Євгеном Анатолійовичем. На підтвердження обсягу повноважень адвоката до позовної заяви надано ордер на надання правничої допомоги серія СА №1106428 від 17.01.2025, зі змісту якого вбачається, що договором про надання правничої допомоги б/н від 30.03.2024 повноваження адвоката не обмежуються. Однак вказаний в ордері на надання правничої допомоги серія СА №1106428 від 17.01.2025 договір б/н від 30.03.2024 до позовної заяви не надано.
Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
За змістом статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (ч.1 ст. 60 КАС України).
Згідно з ч.2 ст. 60 КАС України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Тобто, за змістом наведених норм, у разі існування певних обмежень повноважень представника, інформація про це повинна міститись у виданій довіреності, ордері або угоді.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.05.2018 у справі № 810/739/15 право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги серія СА №1106428 від 17.01.2025, зазначено, що договором про надання правничої допомоги б/н від 30.03.2024 повноваження адвоката не обмежуються, однак вказаний в ордері договір до позовної заяви не надано, вбачається, що до позовної заяви не надано доказів того, що адвокат Березенко Євген Анатолійович наділений повноваженнями, які надані законом позивачу та будь-яких обмежень повноважень у представництві позивача немає, в тому числі щодо підписання та подання до суду позову від його імені.
Пунктом третім частини четвертої статті 169 КАС України визначено,що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст. 160 КАС України).
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача вказав, що електронний кабінет адвоката зареєстрований в ЄСІТС.
Однак у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача - Березенка Євгена Анатолійовича.
Відтак неможливо встановити відомості щодо наявності в адвоката Березенка Євгена Анатолійовича зареєстрованого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано документ про сплату судового збору.
Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до п. 5 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2025 рік у розмірі 3 028 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір при поданні даного позову до суду у сумі 605 грн 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
При цьому, позивач не належить до переліку осіб, які користуються пільгами по сплаті судового збору, документів у підтвердження наявності пільг до позову не додано.
З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві строку для усунення вказаних вище недоліків.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 5, 8, 133, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 286, 293, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська