Справа № 703/6949/24
2-а/703/19/25
17 січня 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Овсієнка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,
представника позивача, адвоката Сененко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
До Смілянського міськрайонного суду надійшла позовна заява адвоката Сененко Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.02.2012 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 видане тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , а 06.10.2016 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 його визнано непридатним до військової служби. 05.07.2024 позивач із використанням мобільного застосунку «Резерв+» здійснив оновлення своїх облікових даних. 30.11.2024 в мобільному застосунку «Резерв+» виявив запис про порушення. З метою з'ясування обставин вказаного порушення, позивач 03.12.2024 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У зв'язку із відсутністю начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачу повідомили, що розгляд справи відбудеться 04.12.2024. 04.12.2024 позивач з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак розгляд справи не відбувся, службові особи повідомили про необхідність явки на 12.12.2024. 05.12.2024 позивач надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не вказував про факт визнання своєї вини у вчиненні правопорушення. 12.12.2024 справа також не розглядалася, а 16.12.2024 ситуація повторилася, оскільки був відсутній начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 . 19.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 вручили копію постанови від 03.12.2024 №1494 в справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Постанова обґрунтована тим, що ОСОБА_1 14.10.2024 на 11:00 год не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 по повістці №302006, що була направлена 04.10.2024 рекомендованим повідомленням із описом вкладення, чим порушив п. 2.1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Постанова містила запис про визнання ним вини у вчиненні правопорушення, посилання на те, що на підтвердження факту правопорушення відібрано пояснення одного свідка.
На думку позивача, було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також його право на ознайомлення з матеріалами справи та позбавлено його права на подання пояснень і клопотань. Копія постанови йому не направлялась, однак він поставив свій підпис у графі про отримання другого примірника постанови. Крім того, повістка на 14.10.2024 йому не вручалася, зокрема через ту причину, що він перебуває на роботі в м. Черкаси щодня, приблизно з 7-30 год до 19-00 год, отримати лист у відділенні пошти самостійно не має змоги навіть за умови що такий прийшов, чого в дійсності не було.
Також ОСОБА_1 вказує на те, що він не порушував правил військового обліку, оскільки своєчасно актуалізував відомості про місце проживання, використовуючи мобільний застосунок «Резерв+».
З огляду на викладене просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2024 №1494 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
У судове засідання позивач не з'явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик на електронну адресу, вказану в позовній заяві, факт доставки судового виклику підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник позивача, адвокат Сененко К.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доданих документах.
Представники відповідачів, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету із використанням засобів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у судове засідання повторно не з'явилися, відзивів або клопотань про відкладення розгляду справи не подали.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
05.02.2012 ОСОБА_1 видане тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 про прийняття його на облік запасу Збройних Сил України, термін - безтермінове.
05.07.2024 ОСОБА_1 здійснено уточнення військово-облікових даних, що вбачається із фотокопії інформації із мобільного застосунку «Резерв+».
04.10.2024 накладений кваліфікований електронний підпис на повістку керівником ТЦК та СП ОСОБА_2 про виклик на 11-00 год 14.10.2024 ОСОБА_1 , мета - для уточнення даних.
Повістка була відправлена як вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0600292684018, будь-які відомості щодо вручення даного поштового відправлення сторонами не надані, відтак в матеріалах справи відсутні.
03.12.2024 начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Зі змісту протоколу вбачається, що він підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності 03.12.2024 (1 сторінка), наявний підпис про отримання другого примірника протоколу, заява від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його присутності, датована 05.12.2024 (2 сторінка). Оглянутою в судовому засіданні фотокопією вказаного документа, наданого ІНФОРМАЦІЯ_5 у відповідь на адвокатський запит встановлено такий самий напис. Протокол не містить його номера або будь-яких інших відомостей, які б давали змогу його ідентифікувати.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №1494 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що датована 03.12.2024.
З постанови вбачається, що ОСОБА_1 14.10.2024 на 11:00 год не з'явився по повістці для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Повістка №302006 була направлена йому рекомендованим відправленням із описом вкладення, поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 свою вину визнав, клопотав про розгляд справи за його відсутності та пояснив, що не отримував повістки, з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 самостійно. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
03.12.2024 оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 надане письмове пояснення про неявку ОСОБА_1 14.10.2024.
28.12.2024 за результатами медичного обстеження військово-лікарською комісією ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби, що вбачається із Картки обстеження та медичного огляду за формою Додатку №13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24.02.2022 №65 «Про загальну мобілізацію» місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників. Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток.
Повістка є засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921.
При цьому обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях), визнаються підтверджені відповідними документами:
1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;
2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Постановою КМУ від 08.10.2024 №1147 внесені зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
При цьому поштові картки, листи з позначкою “Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою “Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 15 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Всупереч викладеному, лицева сторона поштового відправлення, яким ОСОБА_1 було надіслано повістку, не оформлена належним чином, містить лише відтиск штампу «Повістка ТЦК Вручити особисто» та не має приміток щодо причин, через які не була вручена, повідомлення про вручення поштового відправлення суду не надавалося.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, що вчинене в особливий період. Таке порушення карається штрафом від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 №3 «Про затвердження Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» встановлено, що під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. До протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункти 4-6 Розділу 1 Загальні положення).
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, враховуючи час набрання чинності новою редакцією статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», всі військовозобов'язані чоловіки до 60 років, що перебувають на території України, до 17.07.2024 мали уточнити свої дані безпосередньо в ТЦК та СП, Центрах надання адміністративних послуг або ж з допомогою електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Як вбачається із фотокопії військово-облікового документу ОСОБА_1 , дані уточнені ним вчасно.
При цьому судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо непридатності його до військової служби, оскільки даними додатку «Резерв+» станом на час виникнення спірних правовідносин підтверджується інше - непридатний у мирний час, обмежено придатний у військовий час, із зазначенням дати військово-лікарської комісії - 06.10.2016. Обставини щодо непридатності позивача до військової служби, що підтверджуються Карткою обстеження та медичного огляду №10772, встановлені пізніше, 28.12.2024 за результатами його огляду військово-лікарською комісією, що мало місце після притягнення його до адміністративної відповідальності.
04.05.2024 набув чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який скасував статус «?обмежено придатний» та визначив поняття «придатний до військової служби», «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах освіти», «тимчасово непридатний» та «непридатний до військової служби».
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Оскільки такий строк закінчується 04.02.2025, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 порушення правил військового обліку в цій частині.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вказується позивачем та не було спростовано відповідачами, ОСОБА_1 був присутній у ІНФОРМАЦІЯ_5 03.12.2024, розгляд справи був проведений без його участі, неодноразово відкладався, зокрема того ж дня, а також 04.12.2024, 12.12.2024, 16.12.2024.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення датована 03.12.2024, як вбачається із її змісту, розгляд справи відбувся без участі правопорушника, оскільки той просив розгляд справи проводити без його участі. Вина ОСОБА_1 підтверджується доказами, якими є копія повістки №302006 та пояснення свідка ОСОБА_5 . Суд зауважує, що такий зміст постанови суперечить матеріалам, дослідженим в судовому засіданні, оскільки як встановлено в ході судового розгляду, письмову заяву про розгляд справи за його відсутності ОСОБА_1 подав 05.12.2024, власноручно зробивши відповідний запис на обороті протоколу про адміністративне правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення всупереч ч. 1 ст. 256 КУпАП не містить посилань на наявність свідків порушення.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом (п. 3).
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Як встановлено в ході судового розгляду, позивачеві не було відомо про факт розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, оскільки в ІНФОРМАЦІЯ_5 йому неодноразово повідомляли, що розгляд відкладається через відсутність начальника.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Доказів про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відповідач не надав. Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про дату, час та місце розгляду справи, це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Отже ОСОБА_1 як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, був фактично позбавлений не лише права брати участь у розгляді справи щодо нього, користуватися відповідними процесуальними правами для власного захисту або доведення невинуватості, але і не мав змоги вчасно оскаржити винесену щодо нього постанову як в адміністративному порядку, так і до суду, оскільки був повідомлений про її винесення та отримав другий примірник поза строками оскарження, передбаченими чинним законодавством.
Жодним із відповідачів не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до правової позиції, сформульованої Касаційним адміністративним судом 26.04.2018 в справі №338/1/17, постанова у справі про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд вважає, що зазначена постанова, складена начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як суб'єктом владних повноважень, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачами не надано, а посилання в тексті постанови на підтвердження вини поясненнями свідка суд вважає необґрунтованим, оскільки з протоколу від 03.12.2024 не вбачається, що такі пояснення відбиралися, а наявний в матеріалах справи документ від 03.12.2024 від імені ОСОБА_6 за формою та змістом не може слугувати засобом доказування.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак в порушення вказаної норми, а також ст. 251, 255 КУпАП жодним із відповідачів не надано доказів того, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто, постанову винесено 03.12.2024, а під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП досліджувалися будь-які докази.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП. Досліджені обставини в сукупності надають підстави для задоволення судом вказаного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки судом прийняте рішення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, то за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 , як юридичної особи-розпорядника коштів, слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Під час судових дебатів представником позивача подана заява про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 143 КАС України.
Керуючись ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 від 03.12.2024 №1494.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_3 .
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 ).
ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 20.01.2025.
Суддя І.В. Овсієнко