Справа № 703/6496/24
2-а/703/14/25
20 січня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаним позовом, в якому просить: скасувати постанову №1471 від 04 грудня 2024 року, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 17000 гривень; провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, закрити; стягнути з відповідача судові витрати в сумі 605 гривень 60 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова №1471, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 гривень. Відповідно до даної постанови, позивач не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 27 вересня 2024 року для оформлення військово-облікових документів відповідно до повістки, які отримав 25 вересня 2024 року, чим порушив обов'язок, визначений пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (повістках), для оформлення військово-облікових документів. Винесенню оскаржуваної постанови передувало складання протоколу в справі про адміністративне правопорушення б/н від 28 листопада 2024 року. Вважає, що відповідач при складанні протоколу та оскаржуваної постанови допустив грубі процесуальній порушення, не дослідив усі обставини справи, притягнув його до відповідальності за порушення, яке він не вчиняв, а тому, на його думку, винесена постанова є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню.
Стверджує, що він не порушував Правила військового обліку, в якому йому звинувачують, оскільки не отримував повістки, корінець якої є в справі. У корінці повістки зазначена дата явки за викликом 27 вересня 2024 року, годину явки не вказано. Дата отримання повістки 25 вересня 2024 року. Повістка йому не вручалася, відповідно він її не отримував, підпис у розписці не його, тому він не знав і не міг знати про необхідність явки саме 27 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зазначив у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення. Натомість, відповідач не перевіривши належним чином його доводи про неотримання повістки зробив однозначний висновок про те, що він винен у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також, з оскаржуваної постанови вбачається, що його звинувачують у тому, що він не з'явився для оформлення військово-облікових документів. Однак, його військово-обліковий документ міститься в електронній базі « Резерв +» Міністерства оборони України з уточненими даними від 19 червня 2024 року. Електронний військово-обліковий документ прирівнюється до паперового. Його паперовий військово-обліковий документ (військовий квиток) знаходився у відповідача, оскільки він його здав ще 22 липня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що йому пізніше була видана розписка. Отже, його облікові дані було оновлено та уточнено, військово-обліковий документ в електронному вигляді сформовано, в паперовому - знаходився у відповідача, тому незрозуміло для оформлення якого військово-облікового документу його викликали.
Вважає, що відповідальність за неявку по повістці, виданій для уточнення військово-облікових даних, не передбачена пп.2 п.1 Правил військового обліку.
Крім того, в протоколі, що складався 28 листопада 2024 року є посилання на те, що порушення виявлене співробітниками поліції 28 листопада 2024 року. Дана інформація не відповідає дійсності, оскільки 28 листопада 2024 року поліцією не складався протокол про його затримання, він не доставлявся працівниками поліції для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Про те, що його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому стало відомо 27 листопада 2024 року, коли в за стосунку «Резерв +» побачив напис про необхідність оновлення додатку «Резерв+». Після оновлення з'явився запис: «Виявлення порушення правил військового обліку» та «про необхідність звернення до ТЦК за місцем проживання». Наступного дня, 28 листопада 2024 року він прибув на 8 годину до прохідної ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно з метою з'ясування причин появи такого запису.
Також вказав на інші порушення, які, на його думку, допущені при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема: на невідповідність даних про свідків у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові; свідок, який зазначений в оскаржуваній постанові є працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 ; не допитано посадову особу, яка, як зазначено у протоколі, виявила порушення; відсутність у розписці номеру повістки; невідповідність дат, на яку його викликали; наявність відомостей в оскаржуваній постанові про визнання ним правопорушення, хоча він не погоджувався з суттю протоколу та був з ним незгоден.
За вказаних обставин, позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою судді від 10 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та зобов'язано відповідача надати до суду зазначені у клопотанні позивача про витребування доказів документи та матеріали.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 262 КАС України не надходило.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не подав, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило.
Крім того, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвала суду від 10 грудня 2024 року, в частині покладених на відповідача зобов'язань по наданню доказів, як у встановлений судом строк, так і на час розгляду справи по суті, не виконувана.
Частиною 2 статті 175 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Згідно диспозиції ч.1 ст.210 КУпАП (у редакції, чинній з 19 травня 2024 року), адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.210 КУпАП (у редакції, чинній з 19 травня 2024 року), адміністративна відповідальність за даною частиною статті настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально - профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 28 листопада 2024 року начальником відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол №б/н про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, ОСОБА_1 порушив вимоги пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30 грудня 2022 року №1487, оскільки не з'явився 27 вересня 2014 року на 9 годину 00 хвилини по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 для: уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів, яку отримав особисто 25 вересня 2024 року. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період. Правопорушення виявлене співробітниками поліції 28 листопада 2024 року, громадянин ОСОБА_1 перебував в розшуку, та прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Факт вчинення правопорушення підтверджують свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.12).
Згідно ст.235 КУпАП, адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що 04 грудня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , працюючого в ТОВ «Агро-Рось», РНОКПП НОМЕР_1 , виніс постанову №1471 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.11).
Як вбачається з вищевказаної постанови, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено: « ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 9 год. 27.09.2024р. для оформлення військово-облікових документів відповідно до повістки, одержаної ним 25.09.2024р.
Цим він порушив обов'язок, визначений пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1487: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (повістках) для оформлення військово-облікових документів.
ОСОБА_6 під час складання протоколу від пояснень відмовився, подав заяву-клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, хоча в цій заяві визнав.
Його винність у вчиненні правопорушення підтверджується:
- розпискою про одержання повістки від 25.09.2024р., згідно з якою ОСОБА_1 одержав повістку про виклик на 9 год. 29.05.2024р. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів;
- пояснення свідка ОСОБА_7 від 28.1112024р. про те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 27.09.2024р. не з'явився.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, визначене частиною 3 статті 210 КУпАП як порушення військовозобов'язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Надуманими є твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях події і складу правопорушення, оскільки повісткою він був викликаний не для оформлення військово-облікових документів, а для уточнення персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Ці твердження є спробою уникнути адміністративної, оскільки оформлення військово-облікових документів саме і полягає в уточненні персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Оскільки без особистої явки військовозобов'язаного неможливо доповнити записи в його військово-обліковому документі (військовому квитку) і перевірити їх на предмет відповідності з даними електронного реєстру, ОСОБА_1 не може бути звільнений від адміністративної відповідальності на підставі примітки до статті 210 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що під час складання протоколу не було встановлено його особу, не відповідають дійсності, адже зазначені в протоколі персональні дані ОСОБА_1 встановлено правильно; відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП номер паспорту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не належить до відомостей, які повинні бути зазначені в протоколі.
Заява ОСОБА_1 про те, що підпис у розписці про одержання повістки, належить не йому, є голослівними і нічим не підтвердженою».
Вищевказаною постановою, яка оскаржується позивачем ОСОБА_1 , на останнього накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , останній просить су скасувати винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2024 року №1471, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пп.1 п.27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно п.28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п.29 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, у повістці зазначаються:
прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
місце, день і час явки за викликом;
найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки;
роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Відповідно до п.40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно п.1 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Так, як вбачається з копії розписки, яка додана позивачем до позовної заяви, повістку №4967 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , про виклик: уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), до ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_3 , 27 вересня 2024 року одержав 25 вересня 2024 року (а.с.13).
У вказаній розписці у графі «особистий підпис громадянина» наявний підпис, при цьому відомості про особу, яка його виконала, відсутні.
На вказану розписку в оскаржуваній постанові посилається начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 як на доказ вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
У позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує факт неприбуття 27 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак заперечує факт отримання повістки за вищевказаною розпискою, особисте підписання такої розписки та його повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вищевказану дату.
Суд звертає увагу, що підпис особи, який наявний у вищевказаній розписці у графі «особистий підпис громадянина» візуально є відмінним від підпису позивача ОСОБА_1 , яким останній підписав кожний аркуш своєї позовної заява та засвідчив ним кожний документ, який є додатком до позовної заяви.
Зазначені обставини викликають об'єктивні сумніви, що розписка про отримання повістки №4967 підписана саме позивачем ОСОБА_1 .
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак, відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 жодного доказу, у тому числі матеріалів фото- і відеофіксації вручення позивачу ОСОБА_1 вищевказаної повістки, які мають бути у розпорядженні відповідача, відповідно до вимог п.40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, незважаючи на витребування у ІНФОРМАЦІЯ_2 таких доказів ухвалою суду від 10 грудня 2024 року, не надано.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку розписка про отримання повістки №4967 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , в якій наявний підпис у графі «особистий підпис громадянина» про її отримання 25 вересня 2024 року, з урахуванням відсутності доказів, що підпис в ній був поставлений особисто позивачем, є неналежним та недопустимим доказом повідомлення позивача ОСОБА_1 про виклик для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 27 вересня 2024 року.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували повідомлення позивача ОСОБА_1 про необхідність його явки 27 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт виклику позивача ОСОБА_1 на 27 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак і обов'язку його явки до відповідача у вказаний день, та враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що уповноваженою особою відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів не здійснено.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Відповідно до вимог ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст.6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяннями, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем, не надано, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, закриттю, що буде відповідати повному та належному захисту прав позивача, який здійснений, відповідно до імперативних приписів ст.286 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції ID: 4146-0092-7423-7908 від 06 грудня 2024 року, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Враховуючи, що позовній вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України, на користь позивач слід стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.8, 9, 62 Конституції України, ст.9, 222, 245, 251, 280 КУпАП, ст.77, 139, 205, 229, 241-246, 255, 286, 288 КАС України, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №1471 від 04 грудня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), адреса: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий Т.В. Ігнатенко