Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/188/25
номер провадження 1-кс/695/81/25
20 січня 2025 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250370000052 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250370000052 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, в якому прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події на узбіччі дороги по вул.23 Вересня поблизу будинку №21, м.Золотоноша, Черкаської області.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків в порядку ст.172 ч.3 КПК України.
У судовому засіданні захисник не заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.
Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік вилученого майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним таким майном. До клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.167 ч.1 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст.168 ч.2 КПК України тимчасово вилученим майном може бути, в тому числі і майно у вигляді речей, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані як засоби чи знаряддя кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, що передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.
Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст.235 цього кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено, що передбачено ч.5 ст.171 КПК України.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження - є арешт майна.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст.170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 2 ст.173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, і: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього кодексу).
Як слідує зі змісту клопотання слідчого про арешт майна, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, у резолютивній частині клопотання не зазначено перелік і види майна, що належить арештувати тобто прокурором не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст.171 КПК України та не конкретизовано майно на яке необхідно накласти арешт.
Відповідно до вимог ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене майно в особи підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разу звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Таким чином, враховуючи, що клопотання прокурора про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 , та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250370000052 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам процесу, що в такому разі тимчасово вилучене, під час огляду, майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а в разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1