Справа № 646/332/25
№ провадження 1-кс/646/167/2025
про арешт майна
20 січня 2025 року м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна, -
Прокурор Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого відділу ВП № 1 ХРУП № 1 в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221140000055 від 12.01 2025 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченою ч. 4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 11.01.2025 до ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.01.2025 приблизно о 13:00 за адресою: м. Харків майдан Захисників України, 7/8 біля супермаркету "АТБ" невідома особа скоїла крадіжку велосипеду ТМ "Віrіа", червоно-сріблястого кольору, належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила матеріальну шкоду останньому.
На підставі ст. 214. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та інших речових доказів, а також фактичних відомостей щодо вищезазначених протиправних дій, 11.01.2025 у період часу з 13:40 год. по 13:58 год., слідчим СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНГІ в Харківській області проведено огляд місця події за адресою: місто Харків, майдан Захисників України, буд.7/8, за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. В ході огляду виявлено один трос велосипедний з пошкодженням, який поміщено до сейф-пакету PSP 1404754 та вилучено до ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області.
13.01.2025 річ, що була вилучена в ході проведення огляду місця події - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221140000055 від 12.01 2025.
Оскільки вище зазначене майно зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, посилаючись на положення ст. ст. 131, 132, 167-168, 170, 171, 237 КПК України, прокурор просить накласти арешт на вище зазначене майно, яке було тимчасово вилучене під час проведення огляду місця події та яке має значення для кримінального провадження, на підставі ст.98 КПК України - є об'єктом кримінально-протиправних дій, який визнано речовим доказам, з метою призначення судово-товарознавчої експертизи та з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, речових доказів.
Крім того прокурор зазначає, що у зв'язку з великим навантаженням, подати клопотання у встановлений КПК України строк не вдалося можливим, відповідно до ст. 177 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, тому слідчий просить поновити пропущений строк подачі клопотання про арешт майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить суд його задовольнити.
Інші особи в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч.1 статті 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи стислі строки, встановлені законом для розгляду клопотання, вжиття необхідних заходів для виклику в судове засідання учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про можливість розгляду клопотання без участі сторін та без фіксації даної процесуальної дії за допомогою технічних засобів відповідно до положень частини 1, 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України.
З приводу клопотання щодо поновлення процесуального строку для звернення з клопотанням про накладення арешту, слідчий суддя вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Вказаною статтею передбачається не просто можливість, а й обов'язковість поновлення строку виконання процесуальних дій, пропущеного з поважних причин. Поважність причин визначається слідчим суддею у разі неможливості своєчасного подання відповідного документа через будь-які обставини, що не дозволили учасникові процесу завчасно подати відповідний документ.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає можливим поновити строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025221140000055 від 12.01.2025 та визнати причини його пропуску поважними.
Щодо накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає таке клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221140000055 від 12.01 2025, 11.01.2025 до ВП № 1 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 11.01.2025 приблизно о 13:00 за адресою: м. Харків майдан Захисників України, 7/8 біля супермаркету "АТБ" невідома особа скоїла крадіжку велосипеду ТМ "Віrіа", червоно-сріблястого кольору, належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила матеріальну шкоду останньому.
В обґрунтування клопотання до матеріалів додано рапорт співробітника поліції, протокол огляду місця події від 11.01.2025, заява та пояснення потерпілого, постанова про визнання і приєднання до справи речових доказів від 13.01.2025 року, інші матеріали.
Вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до якого відноситься, зокрема й арешт майна, слідчий суддя здійснює повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, та зобов'язаний діяти у межах і відповідно до вимог закону.
Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів
За змістом частини 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини 11 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.1 статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
У клопотанні прокурор вказав, що метою накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено в ході огляду місця події, є збереження речових доказів, які є предметом, знаряддям кримінального правопорушення, які визнано речовими доказами та які мають значення для кримінального провадження. Підставою для арешту майна є наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, яке може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Враховуючи вище викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, у зв'язку з чим належить накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду майно шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права на користування, відчуження та розпорядження зазначеним майном будь-яким особам.
Відповідно до статті 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої спільним Наказом МВС України, Генеральної Прокуратури України, ДПА України, СБУ, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 року, обов'язок по визначенню місця зберігання арештованого майна покладається на слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання про поновлення процесуального строку для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно - задовольнити, поновивши такий строк.
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, в ході огляду місця події від 11.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме:
- один трос велосипедний з пошкодженням, який поміщено до сейф-пакету PSP 1404754, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження будь-яким особам.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим відділу поліції, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Червонозаводського
районного суду м. Харкова ОСОБА_1