Справа № 161/13634/24
Провадження № 2-о/161/45/25
16 січня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.
за участю секретаря судового засідання - Швед Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
17.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду в порядку окремого провадження із вищевказаною заявою, на обгрунтування якої зазначила, що у 2007 року вона познайомилася із ОСОБА_4 , та з того часу між ними виникли теплі та щирі стосунки, притаманні подружжю. Станом на 01.01.2008 року (насправді раніше, проте точної дати вона не пам'ятає) вони почали проживати однією сім'єю у належній ОСОБА_4 квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала останньому на праві приватної власності. За час спільного проживання переважну кількість часу вони проводили разом, мали подружні обов'язки та спільні інтереси, спрямовані на облаштування сімейного затишку, ними відразу утворено спільний бюджет. Вказує, що їх спільне проживання у цей період часу не припинялося взагалі. Відвідини родичів, друзів та спільних знайомих, а також відпустки, подорожі та відпочинок вони проводили практично постійно разом. Усі побутові питання та проблеми вирішувалися разом, рішення постійно були спільними. Оскільки їх відносини зав'язалися у зрілому віці, на той момент у кожного з них були дорослі діти, вони не вбачали необхідності в державній реєстрації шлюбу. Зазначає, що в період фактичних подружніх стосунків ними було придбано безліч предметів товарного вжитку для спільного користування, проведено ремонтні роботи за місцем їх проживання ( АДРЕСА_1 ) та за адресою місцезнаходження належного ОСОБА_4 майна ( АДРЕСА_2 ). Вона та ОСОБА_4 постійно піклувалися один про одного, дбали про їх добробуд протягом усього періоду життя з моменту початку спільного проживання. У лютому 2024 року в ОСОБА_4 розвинулася хвороба, яка призвела до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . До моменту смерті її цивільного чоловіка вона постійно піклувалася про нього, придбавала медичні препарати, вагому кількість часу проводила поруч у медичних закладах, турбувалася за своїм цивільним чоловіком. Усіма організаційними питаннями, пов'язані з його похованням, вона займалася одноосібно, усі витрати несла сама. Таким чином, у період з 01.01.2008 року по 12.04.2024 року вона та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер та після його смерті відкрилася спадщина. Однак, оскільки між нею та ОСОБА_4 не відбулася державна реєстрація шлюбу, на даний час вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину після смерті свого цивільного чоловіка. На підставі викладеного, просить суд встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 19.07.2024 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд.
19.12.2024 року від приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Пастухової Н.В. у відповідь на запит суду надійшла копія матеріалів спадкової справи № 53/2024, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що 29.05.2024 року ОСОБА_2 (заінтересована особа у даній справі) було подано до приватного нотаріуса Пастухової Н.В. заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 .
Заявник до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, однією з умов встановлення факту в рамках окремого провадження є відсутність спору про право.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність спору про право, який в порядку окремого провадження розгляду не підлягає, а підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду.
Керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала у повному обсязі складена 17 січня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук