Справа № 766/13373/24
н/п 2/766/11649/24
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2024 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі довіреності діє адвокат Коваленко Вікторія Вікторівна (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_1 ) про виділ в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності та визнання права власності, -
13 серпня 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про виділ в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності, у якому просить:
- виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1 84/100 частини домоволодіння з земельною ділянкою площею 0,0606 га(із загальної площі 0,0806 га), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належній йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 20.12.2004 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нестерович О.І. за реєстровим номером 7575 зі спільної часткової власності на домоволодіння, а саме: будинок літ.»В» загальною площею 101,1 кв. м., туалет літ.»И», хвіртка №2. Споруди водопроводу №1, огорожі №3, залишаються в спільному користуванні.
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , на належну йому частину домоволодіння, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
- відстрочити позивачу сплату частини судового зборку до прийняття рішення по даній справі.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позовну заяву та протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 року передано судді Булах Є.М. 14.08.2024 року.
Згідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання(перебування) такої фізичної особи,
За інформацією отриманою судом 29.08.2024 року з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Херсонській області, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 30.08.2024 року, відповідачі зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 не значаться.
За інформацією отриманою судом 29.08.2024 року з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради, яку відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 30.08.2024 року, інформація щодо місця реєстрації запитуваних осіб за адресою: АДРЕСА_3 -відсутня.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ст. 30 ЦПК України дана заява підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст. 25, 30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер(свідоцтво про смерть № НОМЕР_5 ).
У зв'язку з тим, що відповідач помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки).
Зважаючи на це, а також те, що смерть відповідача мала місце до пред'явлення даного позову до суду, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі.
Положення щодо процесуального правонаступництва, яке передбачено ст.55 ЦПК України на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не підлягає застосуванню, оскільки вказана норма закону може бути застосована лише у разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність та помер в процесі розгляду справи.
З огляду на зазначене, позивачу/представнику необхідно визначитись з колом відповідачів у даній справі.
Крім того, у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач, не зазначає ціну позову. Суддя зауважує, що визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання. Така вимога корелює з приписами ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивач, звернувся до суду із позовними вимогами про виділ в натурі у приватну власність та визнання права власності на 84/100 частини домоволодіння та земельну ділянку площею 0,606 га.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Як вбачається із матеріалів доданих до позовної заяви, позивачем здійснено оцінку нерухомого мана 84/100 домоволодіння, у той час, як земельна ділянка об'єктом оцінки при експертному дослідженні не була та оцінка 0,0606 га нерухомого майна земельної ділянки не проводилась.
З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості земельної ділянки актуальну станом на час звернення до суду із позовом, чи інший доказ про її вартість та вказати дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви стороною позивача долучено клопотання про відстрочення сплати частини судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обґрунтовано тим, що позивач є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу та законодавець передбачає можливість відстрочити сплату судового збору.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням особи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розмірі річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем на підтвердження свого тяжкого матеріального стану жодних належних та допустимих доказів не надано, а тому у суду немає підстав вважати, що належний до сплати судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік. На підтвердження викладених обставин позивач повинен надати докази тяжкого матеріального становища (перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, не отримання будь-яких соціальних виплат, довідка з податкової про отримані доходи за календарний рік, довідка з пенсійного органу щодо отриманої пенсії тощо) за попередній календарний рік, який передував зверненню із позовною заявою.
Крім того, звертаючись до суду з позовом про виділ в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності та визнання права власності.
Таким чином, клопотання адвоката Коваленко В.В., яка діє в інтересах позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки обставини викладені на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору не підтвердженні належними доказами.
Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 1 січня 2024 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140, 00 грн. (3028, 00 х 5).
У випадку ненадання документу, що встановлює дійсну вартість майна, враховуючи реальні ціни на житло, земельних ділянок у м. Херсоні та приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимоги майнового характеру у розмірі 15 140, 00 грн..
Тобто, за вирахуванням 1211,20 грн. сплачених за квитанцією №2500-3661-0530-6810 від 09.08.2024 року загальна сума судового збору за позовними вимогами ОСОБА_1 має складати 13 928,80 грн.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі довіреності діє адвокат Коваленко Вікторія Вікторівна (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації останнє відоме зазначене позивачем: АДРЕСА_1 ) про виділ в натурі частки нерухомого майна із спільної часткової власності та визнання права власності - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику позивача).
Надати позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.М. Булах