Справа №766/23912/21
Пров. №2/766/2402/25
15 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів від продажу автомобіля,
ОСОБА_1 30.11.2021 року звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 134 тис. грн та судові витрати.
В обґрунтування позову вказала, що їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 належав автомобіль марки HONDA ACCORD, 2014 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . 04.04.2018 р. нею видано на ім'я відповідача довіреність на право управління, користування автомобілем з правом його продажу, здачі в оренду та зняття з реєстрації. В березні 2020 року від свого колишнього чоловіка вона дізналася про продаж відповідачем належного їй автомобіля за 134 тис. грн. Оскільки автомобіль був проданий відповідачем від її імені та в її інтересах, у останнього виник обов'язок передати їй, як власнику автомобіля кошти отримані за його реалізацію. Однак, відповідач свій обов'язок не виконав, грошові кошти не передав, внаслідок чого змушена звернутися до суду.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Позивачка в судове засідання не прибула, представником через Електронний Суд подано заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти розгляду справи за відсутності відповідача та винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
04 квітня 2018 року ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 видано довіреність, якою останнього уповноважила бути її представником, де допускається представництво та не потрібна особиста участь, діяти від її імені в межах законодавства та здійснювати такі повноваження: розпоряджатися (продати, обміняти, здати в найм (оренду), позичку, зняти з обліку, поставити на облік, перереєструвати, переоформити право власності тощо) належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , виданого ТСЦ 6544 24.03.2018, транспортним засобом марки HONDA, модель ACCORD, тип загальний легковий седан-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , 2014 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 , зареєстрований ТСЦ 6544 24.03.2018, дата першої реєстрації 24.03.2018, з правом виїзду за кордон за межі України, без застави та без права розпорядження іншим майном. Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Зрілою В.О., зареєстровано у реєстрі №357.
13 серпня 2019 року між ТОВ «Ф.А.Р.Т» та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено договір комісії №7466/19/011795, за яким комісіонер зобов'язався за дорученням клієнта за комісійну плату здійснити за рахунок комітента від свого імені один/або два правочинів щодо продажу транспортного засобу HONDA ACCORD, седан-В, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_3 за ціною погодженою сторонами 134 тис. грн.
13 серпня 2019 року між ТОВ «Ф.А.Р.Т» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця транспортний засіб HONDA ACCORD, седан-В, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_3 за ціною погодженою сторонами 134 тис. грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09.06.2020 року у справі №766/25352/19 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , останній змінено прізвище на дошлюбне ОСОБА_6 , що підтверджено копією відповідного рішення.
Листом №31/21/41-Я-975 від 11.09.2021 року ТСЦ МВС №6541 на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що автомобіль HONDA ACCORD, 2014 року випуску синього кольору зареєстрований 24.03.2018 р. на її ім'я, перереєстровано на іншого власника 13.08.2019 р. в ТСЦ 5141 по договору купівлі-продажу, який укладено в СГ.
27.08.2021 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 надіслано претензію про перерахування на її рахунок 134 тис. грн. за продаж належного їй автомобілю.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (ч.1 ст. 244 ЦК України).
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ч.3 ст. 244 ЦК України).
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (Ч.1 ст. 237 ЦК України).
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано (сторони), правовідносин, які є представницькими відносинами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя (ч.1 ст. 1000 ЦК України).
Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим (ч.1 ст. 1004 ЦК України).
Положенням статті 1006 ЦК України визначені обов'язки повіреного, а саме: повірений зобов'язаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відтак, законодавець визначив дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, він має негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку із виконанням доручення.
Відповідач, відчуживши належний позивачці на праві власності автомобіль на підставі наданої нею йому довіреності, зобов'язаний повернути кошти за відчужений автомобіль у відповідності до його ринкової вартості, тобто ціни продажу, а саме 134 тис. грн.
Відсутність реального і своєчасного виконання зобов'язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє відповідача від обов'язку передачі одержаного ним у зв'язку із виконанням доручення у відповідності до п.3 ч.1 ст. 1006 ЦК України.
Дії повіреного по закінченню виконання договору доручення мають пов'язуватися із його обов'язком негайно повернути довірителю все одержане у зв'язку із виконанням доручення. Й, оскільки за змістом довіреності від 04.04.2018 року позивачка уповноважила відповідача розпоряджатись (продати, обміняти, здати в найм (оренду), позичку, зняти з обліку, поставити на облік, перереєструвати, переоформити право власності тощо) належним їй на праві власності автомобілем HONDA ACCORD, седан-В, колір синій, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний № НОМЕР_3 , в тому числі одержувати грошові кошти, й на підставі цієї довіреності відповідач за договором комісії № 7466/19/011795 від 13.08.2019 року продав автомобіль третій особі, він зобов'язаний повернути позивачці одержані від продажу автомобіля кошти в сумі ціни продажу такого автомобіля, а саме 134 тис. грн.
Відповідачем жодних заперечень з приводу спростування доводів позивачки не надано.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки 1340 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 244, 237, 655, 629, ст. 1000, 1104, 1006 ЦК України, ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів від продажу автомобіля задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 134000,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) коштів, одержаних у зв'язку з виконанням доручення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1340,00 грн. (одна тисяча триста сорок гривень 00 копійок).
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ус