Справа №766/12724/21
Пров. №2/766/2175/25
15 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Ірина Володимирівна про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся 27.07.2021 року до суду з позовом, у якому просив:
-визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 0,0636 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510136300:29:001:0066, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №642717 становить частки; визначити, що розмір частки у спільній сумісній власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0636 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510136300:29:001:0066, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №642717 становить частки;
- припинити право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0636 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510136300:29:001:0066, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частки земельної ділянки площею 0,0636 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510136300:29:001:0066, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 577/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, який в подальшому було продовжено.
Розпорядженням голови Верховного Суду №1/0/9-22 від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ підсудну Херсонському міському суду Херсонської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 р. «Про відновлення роботи Херсонського міського суду Херсонської області, зміну територіальної підсудності судових справ окремих судів Херсонської області, відтермінування початку відновлення роботи Білозерського районного суду Херсонської області», зокрема вирішено відновити з 1 червня 2023 року роботу Херсонського міського суду Херсонської області, територіальну підсудність судових справ якого змінено розпорядженнями Голови Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 (зі змінами, внесеними розпорядженням Голови Верховного Суду від 26 вересня 2022 року № 52), від 10 січня 2023 року № 2. Датою початку процесуальної діяльності, зокрема, Херсонського міського суду Херсонської області визначено 12 червня 2023 року.
Після відновлення роботи суду, проведення інвентаризації, призначено розгляд справи.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2024 року відмовлено у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Ірина Володимирівна про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та продовжити судовий розгляд на стадії судового провадження; судове засідання відкладено на14 жовтня 2024 року, визнавши обов'язковою явку позивача та відповідачки в судове засідання.
В судове засідання сторони не прибули, представником позивача подано заяву про розгляд справи у відсутність, зазначив, що позивачем не підтримується п. 1 позовних вимог, залишення їх без розгляду та проведення розгляду справи у відсутність.
Відповідачем подано заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги визнав.
Третя особа в судове засідання не прибула, про причини не явки суд не повідомляла.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
14 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №642717 на підставі рішення Херсонської міської ради від 28.04.2009 р. №1157, земельна ділянка площею 0,0636 га, розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; Співвласниками земельної ділянки є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є власником 43/100 частин у праві спільної часткової власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим 25.11.2019 року, зареєстрований у реєстрі за №2700; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №190147499 від 25.11.2019 р. (арк. справи 8-9).
Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. листом від 25.11.2019 р. №916/01-16 на звернення ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку роз'яснено, про неможливість видачі свідоцтва з підстав не можливості визначення складу спадкового майна (арк. справи 17).
З матеріалів інвентаризаційної справи №23626 за адресою: АДРЕСА_1 , витребуваних судом встановлено, наступне:
-за витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №23622829 від 19.08.2009 р. виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, співвласниками житлового будинку, що розташований: АДРЕСА_1 є: ОСОБА_3 (спадкоємцем є позивач) із часткою 43/100 частин та ОСОБА_2 із часткою 57/100 часток. Додатково зазначено, що земельна ділянка у власності згідно державного акту від 14.07.2009 р. Серія ЯЖ №642717, крім того, самовільно зайнята земельна ділянка «за червоною смугою» площе 33,0 м2 (аркуш 235 інвентарної справи);
-за рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.01.2012 року, зокрема визнано сумісно нажитим майном 57/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_4 і ОСОБА_2 право власності кожного на 1/2 частку зазначеного домоволодіння, залишивши його у спільній частковій власності (аркуш інвентарної справи 277-280);
- ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 09.02.2012 року виправлено у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частинах рішення прізвище позивача - відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 , замість ОСОБА_6 ; у резолютивній частині рішення вирішено вважати правильним «Визнати сумісно нажитим майном 57/100 частин домоволодіння АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_7 та ОСОБА_2 право власності кожного на 57/200 частин зазначеного домоволодіння, залишивши його у спільній частковій власності» (аркуш інвентарної справи 276);
- за договором дарування частки домоволодіння від 27.12.2017 року укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за яким ОСОБА_9 прийняла в дар 59/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 , право власності ОСОБА_9 зареєстровано 27.12.2017 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (аркуш інвентарної справи 301-302).
Статтею 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
У постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 ЗК України (у редакції, чинній у період з 1 січня 2002 року до 20 червня 2007 року), висловлений у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об'єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об'єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об'єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.
Судом встановлено, що відповідач не є власником 57/100 часток домоволодіння, що випливає із матеріалів інвентаризаційної справи на спірне домоволодіння, у зв'язку з його поділом за рішенням апеляційного суду Херсонської області.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Ані позивачем, ані відповідачем суду за період перебування цивільної справи в провадженні суду з 2021 року жодних обставин, які наявні в матеріалах інвентаризаційної справи повідомлено не було, документів щодо права власності відповідача на частку у домоволодінні з 2021 року не надавалось.
З огляду на встановлені судом обставини, щодо відсутності у відповідача права власності на частку у домоволодінні, наявності відомостей про поділ майна подружжя відповідача та дарування 59/100 часток домоволодіння, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Позивачем не подано до суду клопотання (заява) про заміну первісного відповідача належним відповідачем або залучення співвідповідача.
Обов'язок та право визначати відповідачів, до яких пред'являється позов, покладається на позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати віднести на рахунок позивача.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.
Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Ірина Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визначення розміру часток співвласників у спільній сумісній власності та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус