Справа №766/20984/21
Пров. №2-а/766/125/25
16 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду позовну заяву ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
02.11.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4942738 від 24.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 24.10.2021 р. інспектором УПП у Херсонській області Козаком С.О. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З вказаною постановою не згоден, правил дорожнього руху він не порушував.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
14.12.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказано, що 24.10.2021 р. о 01:05 хв під час патрулювання було виявлено автомобіль Land Rover Range Rover Sport, днз НОМЕР_1 , водій якого, керуючи автомобілем у м. Херсоні по вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 5 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху, чим порушив вимоги п. 9.2 б Правил Дорожнього руху України. В ході спілкування з водієм у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та складено протокол за ст. 130 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, поліцейським складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ЕАН №4942738 від 24.10.2021 р. та надано позивачеві для ознайомлення, при цьому роз'яснивши його права та зміст відповідних статей, де він засвідчив надані йому роз'яснення своїм підписом. За результатами розгляду адміністративної справи, до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф, шляхом винесення постанови.
В судове засідання сторони не прибули про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка відповідно до ч.3 ст. 268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. Від представника позивача через Електронний Суд надійшла заява про розгляд справи у відсутність.
Оскільки не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні згідно ч.8 ст. 205 КАС України.
У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за приписами ч.4 ст. 229 КАС України не здійснюється.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Адміністративним правопорушенням за правилами частини 2 статті 122 КУпАП (в редакції чинній на дату притягнення позивача до адміністративної відповідальності) визнається: порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 9.2 б ПДР України (в редакції чинній на момент винесення постанови) водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач не подав сигнал світловим покажчиком повороту при зміні напрямку руху.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАО №4942738 від 24.10.2021р., складеної інспектором 1 батальйону 1 роти УПП в Херсонській області лейтенантом поліції Козак С.О., 24.10.2021 р. було розглянуто справу щодо ОСОБА_1 , та встановлено, що 24.10.2021 року о 01:05:17 год., в м. Херсон, вул. 49 Гвардійської Дивізії, 5П3, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Land Rover Range Rover Sport, днз НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 510 грн. До постанови документи не додавалися. Постанова про адміністративне правопорушення містить відомості про реєстратор Dm5056 8829.
З долученого позивачем до позову відеозапису вбачається, що здійснюється зйомка у дворі багатоквартирного будинку де припарковані автомобілі, вказаний відеозапис не містить дати, часу та місця проведення зйомки.
Судом оглянуто відеозаписи надані представником відповідача, з яких вбачається, що відеореєстратором патрульного автомобіля зафіксовано факт руху позивача та здійснення останнім повороту праворуч без ввімкнення покажчику повороту відповідного напрямку, при цьому, до моменту зупинення транспортного засобу, останній ще раз змінював напрямок руху, при цьому не вмикаючи покажчик повороту. Крім того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається розмова поліцейського та позивача, на питання поліцейського про те чому позивач не увімкнув покажчик повороту останній спитав чи повинен він його вмикати. В подальшому інспектор повідомив про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки, на що позивач погодився, продув Драгер та показник склав більше мінімально допустимого.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до приписів ч. 1ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 4 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Суд наголошує, що відповідачем, на виконання обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення, було надано відеозаписи, які судом були переглянуті із яких вбачається, що ТЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту при зміні напрямку руху.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі №760/2846/17.
Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які викладені у позовній заяві, а також доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП винесена правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 132,139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Рішення складено в повному обсязі у нарадчій кімнаті 16 січня 2025 року.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 132, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департамента патрульної поліції України (ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус