Справа № 766/11839/24
н/п 2/766/5751/25
15 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
Головуючого - судді Скрипніка Л.А.,
за участю секретаря судового засідання Бівалькевич А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальова Ірина Василівна, до Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальова Ірина Василівна, до Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Східне Херсонського району Херсонської області помер батько позивача ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельних ділянок, розташованих в с.Східне Херсонського району Херсонської області та 16.11.2023 року приватним нотаріусом Сергеєвою Г.В. зареєстровано спадкову справу №117/2023.
Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, вона є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 . 04 липня 2024 року приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Сергеєвою Г.В. ОСОБА_1 , як спадкоємиці померлого ОСОБА_2 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1346 га цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 04.07.2024 року приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Сергеєвою Г.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований на вищевказаній земельній ділянці, оскільки наданий нею біржовий договір купівлі-продажу №482, зареєстрований на Товарній біржі «ІзумрудЮг» 06 березня 1996 року на житловий будинок АДРЕСА_1 не є легітимним документом, що підтверджує право власності померлого на житловий будинок.
Відповідно до вказаного біржового договору, 06 березня 1996 року Товарною біржею «Ізумруд-Юг» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 посвідчено договір, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купив будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.п.10,11 вказаного договору, у відповідності до ст.227 ЦК УРСР, він підлягав реєстрації в БТІ м.Херсона та не підлягав подальшому нотаріальному посвідченню.
Херсонським міжміським бюро технічної інвентаризації вказаний будинок 06 березня 1996 року був зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 , про що внесено відповідний запис в реєстрову книгу №1 за реєстровим №5, зроблено відповідний запис на договорі купівлі-продажу будинку, що не суперечило діючому на той час законодавству.
Отже, на момент укладення біржового договору купівлі-продажу будинку сторони керувались спеціальним законодавством, право власності зареєстровано відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства, спадкодавець на законних підставах набув право власності на житловий будинок.
Враховуючи те, що сторонами було укладено договір купівлі-продажу, здійснена його реєстрація в органі БТІ на виконання сторонами договору його умов, спадкоємцем за законом є позивач, яка звернулась до суду із позовною вимогою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом саме у зв'язку із неможливістю одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкоємця належного правовстановлюючого документа на майно, у даній справі спадкові права позивача підлягають судовому захисту, оскільки, враховуючи фактичні обставини даної справи, остання позбавлена права захистити відповідні права у позасудовому порядку.
Від представника відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 24.07.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 30.09.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Пояснення учасників справи
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала повноваження представнику.
Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав. Справу просив слухати у його відсутність.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №395.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис № 26.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку та земельних ділянок, розташованих в с.Східне Херсонського району Херсонської області
Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Сергеєвою Г.В. була відкрита спадкова справа № 117/2023.
Як вбачається із вказаної спадкової справи, спадкоємцем за законом є дочка спадкодавця ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 , яка відмовилась від належної їй за законом частини спадщини на користь доньки ОСОБА_1 .
Заповіт від імені спадкодавця не складався. Інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
04.07.2024 року приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Сергеєвою Г.В. ОСОБА_1 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1346 га цільового призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 .
Разом з тим, 04.07.2024 року приватним нотаріусом Херсонського районного нотаріального округу Херсонської області Сергеєвою Г.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований на вищевказаній земельній ділянці, оскільки наданий нею біржовий договір купівлі-продажу №482, зареєстрований на Товарній біржі «ІзумрудЮг» 06 березня 1996 року на житловий будинок АДРЕСА_1 не є легітимним документом, що підтверджує право власності померлого на житловий будинок.
Статтею 5 ЦК України встановлено дію актів цивільного законодавства у часі. Так, відповідно до зазначеної норми права акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
На час виникнення спірних правовідносин, а саме на час укладання договору купівлі-продажу №482 від 06.03.1996 року діяв Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року. Отже, до спірних правовідносин, враховуючи положення дії актів цивільного законодавства у часі, суд одночасно застосовує норми саме ЦК УРСР в редакції 1963 року і положення ст. 204 ЦК України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції 2004 року визначено, що до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Згідно із застереженнями, що містяться у ст. 5 ЦК України і п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.
Так, положеннями ст. 42 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.) дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).
У письмовій формі повинні укладатися угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у ст. 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми (п.п. 2,3 ч. 1 ст. 44 ЦК УРСР).
Згідно з ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.
Невиконання цих вимог тягнуло недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК України.
Діяльність діючих на час укладення договору бірж, які реєструвалися угоди з нерухомістю, регулювалася Законом України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року №1957-ХІІ у ред. від 15.05.2003. У пункті 3.2 зазначалося, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» правочини, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.
Згідно п. 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 18 червня 1994 р. №18/5, що діяла на момент укладання договору, при нотаріальному посвідченні договору про відчуження жилого будинку, а також іншого нерухомого майна, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на майно у осіб, які його посвідчують. Право власності на жилий будинок, квартиру може бути підтверджено, зокрема, одним із таких документів, як договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі. В інструкцію вносились зміни, але цей пункт залишений без змін. Тобто до 2004 року договір купівлі-продажу нерухомості, посвідчений на біржі, приймався нотаріусами як правовстановлюючий документ.
На теперішній час укладений між сторонами 06.03.1996 договір купівлі-продажу №482, зареєстрований Товарною біржою «Ізумруд-Юг» і Херсонським міжміським бюро технічної інвентаризації, не є легітимним, оскільки не відповідає діючому законодавству. Чинним законодавством України не передбачено такої форми угоди, як біржова.
Законом №2756-V1 від 02.12.2010 року у ч. 1 ст. 657 ЦК України були внесені зміни, відповідно до яких договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, у разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Як вбачається зі змісту договору, на момент його підписання продаж було здійснено у повному обсязі. Сторонами виконані умови договору щодо продажу будинку. Вказані обставини свідчать про те, що сторони договору не тільки домовилися між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, а й повністю виконали всі умови даного договору, однак нотаріально його не засвідчили, так як у договорі містилося посилання на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» про відсутність необхідності нотаріального засвідчення договору. Наразі, нотаріально посвідчити спірну угоду неможливо.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» визначено, що суд, на підставі ч.2 ст.47 ЦК УРСР 1963 року, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора, вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності, передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. У відповідності до діючого на даний час законодавства, а саме ст. 204 ЦК України «правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним».
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За правилами статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
З урахуванням наведених правових норм та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що при укладанні договору купівлі-продажу між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам, виконання договору відбулося, та до ОСОБА_2 перейшло право власності на спірний будинок, а тому є всі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом.
Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки позивачка у позовній заяві не вимагала відшкодування судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 141,142 ЦПК України, судом не вирішувалося.
На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,81,258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ковальова Ірина Василівна, до Музиківської сільської ради Херсонського району Херсонської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Музиківська сільська рада Херсонського району Херсонської області, місце знаходження: Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40-річчя Перемоги,35, ЄРДПОУ 26347865.
Суддя Л.А. Скрипнік