Рішення від 16.01.2025 по справі 320/40509/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м.Київ № 320/40509/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ненарахування та невиплату пенсії за віком, за період з серпня 2020 року по травень 2022 року (включно) у відповідності до положень п.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити належні суми пенсії за 21 місяць, а саме з серпня 2020 року по травень 2022 року (включно), у відповідності до п.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до Головного управління із заявою від 16.07.2020 про призначення пенсії за віком, до якої було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного коду; паспорт; трудова книжка; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.01.2000 по день звернення; заява про призначення/перерахунок пенсії; свідоцтво про шлюб. Листом Головне управління відмовило позивачу у призначені пенсії за віком у зв'язку із тим, що до стажу не зараховано період роботи з 21.11.1978 по 29.08.1983, оскільки в трудовій книжці виправлено номер наказу про звільнення. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва у справі №640/1123/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи з 21.01.1978 по 29.08.1983 в ЦКБ "Ленинская кузница". Одночасно 01.03.2022 позивачка повторно звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком. Розглянувши заяву позивачки, ГУ ПФУ в м.Києві призначив позивачці пенсію за віком з червня 2022 року. Позивачка вважає, що має на пенсійні виплати за період з серпня 2020 року по травень 2022 року, оскільки факт наявності у позивачці права на пенсії встановлено судових рішенням у справі №640/1123/21. Позивачка, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , надіслав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління із заявою від 16.07.2020 про призначення пенсії за віком, до якої було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного коду; паспорт; трудова книжка; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.01.2000 по день звернення; заява про призначення/перерахунок пенсії; свідоцтво про шлюб.

Листом від 29.07.2020 №2600-0314-8/104049 Головне управління відмовило позивачу у призначені пенсії за віком у зв'язку із тим, що до стажу не зараховано період роботи з 21.11.1978 по 29.08.1983, оскільки в трудовій книжці виправлено номер наказу про звільнення.

Рішенням Окружного адміністративного суду в м.Києві від 16 вересня 2021 року у справі № 640/1123/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, 04053, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) період роботи з 21.01.1978 по 29.08.1983 в ЦКБ "Ленинская кузница".

10.05.2022 позивачка звернулась з новою заявою та документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону Позивач звернувся 10.05.2022.

За наслідком розгляду заяви позивачки відповідачем призначено пенсії з дня подання заяви з необхідними документами, тобто з 10.05.2022. Виплату пенсії розпочато з червня 2022 року.

Кошти за травень 2022 року були нараховані в червні 2022 року на додаткову відомість.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною щодо непризначення пенсії з серпня 2020 року по травень 2022 року, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 цього Закону передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Приписами ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частинами 1 та 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

За правилами ст. 82 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Згідно ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Відповідно до п. 1.1. Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, (у редакції чинній на дату виникнення правових відносин), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Згідно з п. 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач для призначення пенсії подав до відповідача заяву від 16.07.2020 року до якої було додано довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; паспорт; трудову книжку; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.01.2000 по день звернення; заяву про призначення/перерахунок пенсії; свідоцтво про шлюб.

Відповідачем було відмовлено у призначенні позивачці пенсії за віком через незарахування певного періоду роботи позивачки.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 №640/1123/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати Позивачу до страхового стажу період роботи з 21.01.1978 по 29.08.1983 в ЦКБ «Ленинская кузница».

Суд звертає увагу, що вказаним рішенням судом вирішено питання виключно щодо зарахування певного періоду роботи позивачки до її страхового стажу. Питання зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви позивачки щодо признання їх пенсії за віком, судом не вирішувалося.

Також, в Єдиному державному реєстр судових рішень відсутні відомості щодо звернення позивачки до суду щодо роз'яснення судового рішення чи винесення додаткового рішення у справі №640/1123/21.

З новою заявою та документами про призначення пенсії за віком відповідно до ЗаконуУкраїни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачка звернулась 10.05.2022.

Отже, пенсія за віком позивачці призначена з дня подання заяви з необхідними документами, тобто з 10.05.2022. Виплату пенсії розпочато з червня 2022 року. Кошти за травень 2022 року були нараховані в червні 2022 року на додаткову відомість.

З наведеного вбачається, що відповідачем правомірно призначено позивачці пенсію за віком з 10.05.2022 - дати звернення позивачки з заявою про призначення пенсії за віком.

Підстави для перегляду первинної заяви позивачки про призначення пенсії від 16.07.2020 та призначення пенсії з 16.07.2020 у відповідача відсутні.

При цьому суд наголошує, що позивачкою не надано доказів звернення до примусового виконання рішення суду у справі №640/1123/21.

Додатково суд зазначає, що питання примусового виконання рішення суду вирішуються у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та розділом ІУ КАС України у межах адміністративної справи №640/1123/21.

Таким чином, у спірних правовідносинах права позивачки не були порушені діями відповідача, з огляду на те, що заявлений позивачкою спосіб захисту прав не є ефективним, оскільки не відновить її прав на отримання пенсійних виплат, починаючи з серпня 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були повністю спростовані відповідачем.

Зважаючи, що мета адміністративного судочинства відповідно до положень ч.1 ст.2 КАС України це ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи той факт, що судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.

Попередній документ
124503009
Наступний документ
124503011
Інформація про рішення:
№ рішення: 124503010
№ справи: 320/40509/23
Дата рішення: 16.01.2025
Дата публікації: 20.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.01.2025)
Дата надходження: 04.11.2023
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії