Провадження № 11-кп/803/516/25 Справа № 183/8322/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
14 січня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження №62024170030001926 щодо ОСОБА_9 , за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 , поданою на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року, яким
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Новосілка Підволочиського району Тернопільської області, має громадянство України, утримує малолітню дитину - сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, раніше не судимого, мешкає у АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
встановила:
Відповідно до вироку суду 09 квітня 2024 року приблизно о 14 годині 10 хвилин молодший сержант ОСОБА_9 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи її на посаді головного сержанта 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , будучи відрядженим до військової частини НОМЕР_2 для проходження фахової підготовки рядового та сержантського складу, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту
недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), та проводив час на власний розсуд за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_3 , не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби, та був незаконно відсутній на службі до 08 серпня 2024 року.
Правова кваліфікація дій ОСОБА_9 надана судом першої інстанції за ч.5 ст.407 КК України як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить про скасування вироку суду та звільнення його, ОСОБА_9 , від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, у зв'язку із бажанням повернутись на військову службу та наявності відповідного дозволу та згоди на це командира військової частини.
Підставою для скасування вироку, окрім цього, обвинувачений вважає порушення судом вимог викладеної у ч.3 ст.349 КПК України процесуальної процедури розгляду матеріалів кримінального провадження, нерозуміння ним як обвинуваченим обсягу своїх процесуальних прав та обов'язків під час проведення відеоконференції із приміщення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Під час апеляційного перегляду:
-захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 у частині необхідності скасування вироку суду та закритті провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, надавши додатково під час судового засідання апеляційного суду відповідні документи;
-прокурор ОСОБА_6 не заперечувала проти задоволення апеляційних вимог обвинуваченого у цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги представника державного обвинувачення, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно із приписами ч.1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши передбачені ст.284 КПК України обставини, скасовує обвинувальний вирок або ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Положеннями п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо
вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану “ від 20 серпня 2024 року № 3902-IX та який набрав законної сили - 07 вересня 2024 року, ст.401 Кримінального кодексу України доповнено частиною п'ятою такого змісту: "Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби".
Відповідно до ч.2 ст.286 КПК у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно приписів ч.3 ст.288 КПК у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Під час апеляційного розгляду, виходячи із змісту поданої обвинуваченим апеляційної скарги, ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та від командира військової частини надійшла письмова згода про можливість продовження проходження військової служби обвинуваченим.
Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 добровільно звернувся із клопотанням до апеляційного суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та до суду надійшла письмова згода командира військової частини НОМЕР_3 на продовження проходження обвинуваченим військової служби, колегія суддів вважає наявними визначені ч.5 ст.401 КК підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК, та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 417-419 КПК, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2024 року щодо ОСОБА_9 за ч.5 ст.407 КК України скасувати та звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, а кримінальне провадження - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КК України.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набарання цією ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_9 на військовій службі, а останнього - не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її оголошення, але, може бути оскаржена у касаційному порядку учасниками кримінального провадження безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4